Вірш Миколи Руденка – Катунь у вересні

Раніше, ніж впадуть сніги,
Підводна скеля полисіла.
Катунь вернулась в береги,
І каламуть на дно осіла.

Руда у липні, нині без
Гірських грунтів –
Ясна, іскриста.
Не відображення небес,
А власна суть небесно-чиста.

Тепер вона серця втіша
Прозорою голубизною.
Так очищається душа,
Юдоллю вражена земною.

15.11.1986



Вірш Миколи Руденка – Катунь у вересні вірш.