Цвітуть на білому хати. У грудях грудня – зими, зими. Димів скуйовджені хвости, І дух овечий та козиний… Цвітуть обмерзлі криниці Холодним квітом мармуровим. Дитя […]
Микола Вінграновський – Синичко, синичко
– Синичко, синичко, А де твоя спідничка, І ти на морозі Ходиш в босій нозі? – Була на весіллі, Була й на похміллі, І моя […]
Микола Вінграновський – Присвячую Олександру Довженкові
Сосновий день хиливсь в сосновий вечір, І помідорне сонце обливалось під краном у блакитному саду, Ще тінь сіріла, ще бриніли квіти, – червона кофта поливала […]
Микола Вінграновський – Український прелюд
Останній міст проплив у далині, Колеса змащені росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце під колесами петля!.. Упало […]
Микола Вінграновський – Темніє вечір, вівці і горби
Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із Варяг у Греки… Поворухнися, дощику, […]
Микола Вінграновський – На міднім небі вечір прочорнів
На міднім небі вечір прочорнів. Малі, без голосу у ніч летіли птиці. Згори гора дивилась у черлінь, І хилитався човен до човниці. Безмежний час щось […]
Микола Вінграновський – Перша колискова
Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, […]
Микола Вінграновський – Ворон
Мчить теля від зляканої квочки, Де трава розхлюпала курчат, А за ним крізь сині молоточки Татове і мамине дівча. І з горба, де сонця жовту […]
Микола Вінграновський – Літній ранок
Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані До проса випливло з води, […]
Микола Вінграновський – Цю грозу не забуду ніколи
Цю грозу не забуду ніколи: З ріг корови стікає в краплинах сонце. Босий батько заганяє качок у комору. 1964