В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, є тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох. Сам той Ох на корх заввишки, а на […]
Леся Українка – “Я знаю, так, се хворії примари…”
Я знаю, так, се хворії примари, – Не час мені вмирати, не пора. Та налягли на серце чорні хмари Лихого пречуття, душа моя вмира! Вдяглися […]
Вірш Лесі Українки – СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ
Посвята М. Ставиському Сон літньої ночі колись мені снився. Коротка та літняя нічка була, І сон був короткий, – він хутко змінився І зник, як […]
Леся Українка – Руфін і Прісцілла (Дія друга)
Особи 2 дії Руфін. Прісцілла. Кней Люцій – молодий оптимат християнин, приятель Руфіновий Круста – римлянин, паразит і донощик (delator) Християни: Hapтал – африканець, відпущеник […]
Леся Українка – Fa (Сонет)
Фантазіє! ти сило чарівна, Що збудувала світ в порожньому просторі, Вложила почуття в байдужий промінь зорі, Що будиш мертвих з вічного їх сна, Життя даєш […]
Леся Українка – Єдина держава. Саул
Після полону і повороту Скрині Заповіту Самуїл зібрав люд ізраельський в місто Міспа (Масіфат), казав їм постувати цілий день, покинути службу чужим богам і знищити […]
Леся Українка – “Темна хмара, а веселка ясна…”
Темна хмара, а веселка ясна. Що ти робиш, дівчино нещасна? Ореш тугу, сієш на ній смуток, схаменися, який з того скуток! Тож не зійде рута […]
Леся Українка – Лісова пісня (Пролог)
Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, […]
Леся Українка – “Тиху задуму вечірнюю…”
Тиху задуму вечірнюю Напрасна буря розвіяла. Білу чуприну розтріпавши, сивії брови насупивши, з чорних очей розсипаючи то блискавиці палючії, то градовиння холоднеє, гналась вона навісна. […]
Леся Українка – Три хвилини
Діалог 1. У клубі Натовп людей, промови, гамір. Одна пара, Монтаньяр і Жірондист, в палкій сперечці одбивається від гурту і кінчає на одшибі почату розмову. […]