Тарас Шевченко – Та не дай, господи, нікому

Та не дай, господи, нікому,
Як мені тепер, старому,
У неволі пропадати,
Марне літа коротати.

Он піду я степом-лугом
Та розважу свою тугу.
“Не йди,- кажуть,- з ції хати
Не пускають погуляти”.

[Друга половина 1848, Косарал]



Тарас Шевченко – Та не дай, господи, нікому вірш.