Сингаївський Микола – Пам’ять 46-го

Пам’ятаю голод Сорок шостого: Жолудевий, кам’янистий хліб, Немічного бачити – дорослого, І дитинство зголоднілих літ. Все злилось – у хлібне і насущне: Цвіт кори, макуха, […]

Сингаївський Микола – Мова

Ми з правіку народжені бути, І в собі відкривати світи. Та примножувать серцем здобуте, Та святині свої берегти. Промовляти – одвічне жадання, Наче бачити чисту […]

Сингаївський Микола – У спадок

Все минає – ночі і світанки, Та життя не випити до дна. Залишаються нащадкам знаки, – Наче карби, наші письмена. Лиш земля, немов легенда, вічна, […]

Сингаївський Микола – Чорнобривці

Чорнобривців насадила мати У моїм світанковім краю, Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку. Бачу […]

Сингаївський Микола – Учителю

Учитель мій – Самійлович Андрій Не раз казав: – Ти на своєму стій! На висоті своїй чи на горбі, Але своє неси щодня в собі. […]

Сингаївський Микола – Мрія і птиця

Далечінь відлунює громами, Та веселка вже цвіте над нами. Ген лелеки, мов забули втому, Бавляться на лузі молодому. Я і сам забув свої печалі, Задуми […]

Сингаївський Микола – Пісня в росах

Темно-сиза ожина Гляне гронами з гаю. Тут моя Батьківщина, Сонце отчого краю. Ген привітна домівка, Що мене колисала, Та ромашка-журливка, Що на луг виглядала. Що […]