Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за нею. Чому так пізно ти […]
Семенко Михайль – Кондуктор
Багнеться бути Кондуктором на товаровому потязі В похмуру ніч Темну ніч Осінню дощову Сидіти на тормозі У кожусі Зігнувшись і скупчившись Дивитись у прірву рухливу. […]
Семенко Михайль – Оксамитова злива
Плинуть ручаї в душу мені Отруйно І забриніли на останній струні Струйно Змягчує гладить душу мені Оксамитова злива В грудях моїх на останній струні Припадає […]
Семенко Михайль – Сосни
Є щось журливе в колиханні сосен У дзвоннім шепоті похмурих верховіть Блакитить небо в душу шле привіт А на душі у мене ніч а на […]
Семенко Михайль – Поет (“Я жду, коли надійде хвиля…”)
Я жду, коли надійде хвиля І мою душу підхватить бурун. Я не люблю, коли поруч – мила, Я під моїми ногами – грунт. Моє серце […]
Семенко Михайль – Димар
Димар з червоним обводом Найвище Залізо стовбури кран ланцюги Вода 2 хінських голодранці по парі корзин у них з фісташками Двоє дівчаток у червоненьких спідничках […]
Семенко Михайль – Вагоновод
Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго чи Мельбурні І там капризна доля може зв’ести нас. Я буду вагоноводом на трамваї, улиці будуть […]
Семенко Михайль – “Потяг пролинув. Її вже нема…”
Потяг пролинув. Її вже нема. Зникли очі й веселий рот. Залишилась в уяві всмішка німа. Осиротів мій bloc-notes. 11. V. 1914. Київ
Семенко Михайль – П’єро кохає
Я мовчу До тихих затонів своєї душі прислухаюсь Про те що мовчу не признаюсь не признаюсь Я смутний Я смутний Я смутний Бо щось душу […]
Семенко Михайль – Картка
Мого життя газельну срібність І випадковість Складаю в картки вузьку безмірність І загадковість Моїх гріхів легку безкарність І слів блискучість Знов наповняє безпорадність І днів […]