Семенко Михайль – Фантазоцирк

Я околений жмутом моїх відчувань.
Але я їй скажу, що вони всі – довкола неї.
Захід над бухтою. Які засліплюючі киреї –
Глянь!

Електрика довкола сопки – вдалині,
в тумані – фантазоцирк.
Ще торік ця аналогія нас смішила.
На стіл забравсь прекомічний –
моя панна впустила –
Цуцик.

Хутко Велике свято. Що тепер робиться дома?
Я жду не діждусь, як оздобить спини травиця.
Чому ж, чому розбиває і зм’якшує крицю
Втома?

22. III. 1917. Владивосток


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Фантазоцирк вірш.