Семенко Михайль – Етюд

Вулиця мокра морок ліхтар
Відблиски світла випадок кут
Ковнір піднявши рухається цар
Ходить ходою бризкає жмут

Зрідка візник торохтить нудливо
Зник знову тихо краплить
Мариться ліжко знемога злива
Серце мовчить

Автомобіль в нім заснулий сідок
Парасолька повія вітер проникує
Зроблю ще крок
Скрикує.

15. IX. 1914. Київ



Семенко Михайль – Етюд вірш.