Семенко Михайль – Експресовітер

З експресовітром я товаришую.
Він вільний і зі мною бачиться завжди.
Слова безсловесні – заклику – чую,
Вони проймають, щоб мою душу взнав ти.

А ще краще в обіймах тихої пітьми.
Тоді бринять лише найдальші струни.
За поворотом зникають відьми.
Буруни.

5. I. 1914. Київ, Батиєва гора


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Експресовітер вірш.