Семенко Михайль – Бабусині іменини

Минулими роками, на бабусині іменини,
Було в цій хаті без ліку гостей.
Як колись ждали,
як прибирались до сеї днини,
І скільки подавалось печених індиків

І гусей.

В тіні абажура – скільки померлих тінів –
Родичів, знайомих, нарочито званих.
Повна хата розмов і гомону
у теплім тремтінні,
Тепер – свідки останні –
старі дідівські дивани.

Образи, вигуки,
милі старосвітські інтимності.
Тихо, тихо, мов в усі.
Боже, всьому минулому –
подай твої святі милості!
Сьогодні – іменини моєї бабусі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Семенко Михайль – Бабусині іменини вірш.