Павло Мовчан – “Вітрець війнув на річки лезо…”

Вітрець війнув на річки лезо,
здмухнувши з клена дрібен жар
й розплівши гойдалку берези,
де спав малесенький Ікар.
І дві кленові насінини
були у нього замість крил,
й тільце легеньке поміж ними
змагалось з вітром з усіх сил.
Та вітер дужче розгортався,
безмежнів простір, ширшав рух.
І вигинався, спотикався
серпневий тополиний пух.
І полетів, бо геть знемігся,
маленький коник-тріскунець
далеко від свого узлісся,
де ще яскравів бур’янець.



Павло Мовчан – “Вітрець війнув на річки лезо…” вірш.