Павло Мовчан – “В день молодого сонця, коли в росі трава…”

Схожі вірші:

1. Дмитро Павличко – “Був день, коли ніхто не плаче…” Був день, коли ніхто не плаче, Був ясний день, як немовля. Та я здригнувся так, неначе Твоє ридання вчув здаля. Я знаю – ти не […]...
2. Вірш Миколи Руденка – Що з нами діється, коли трава Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я змалечку живі слова збирав, Що […]...
3. Павло Мовчан – День запилення сосон Так довго тривав цей прояснений день, день зміщення часу, запилення сосон, який був можливий отут – більш ніде, день сонця й вітрів безголосих. І буйволи […]...
4. Павло Мовчан – “Трава вереснева прощально-зелена…” Трава вереснева прощально зелена, і коник, немов з потойбіччя, сюрчить, і дзеркало ставу черленим-черлене за листям кленовим летить і летить. І вітру гребінка, широка, щербата, […]...
5. Павло Мовчан – Біля ставка Одмучена холодна ніжність води в осмерклому ставку. Померхлий камінь, мов наріжник, зануривсь в куряву сипку. Ой не смути мойого серця сухим знесиленим стеблом. Присохлий усміх […]...
6. Павло Мовчан – День дощовий Тлумом тиснеться дощ у ворота, і від тиску паркан аж гуде, облітає, сплива позолота, іржавіє облуплений день… Обплітаючи раму руками, відлітаєш на повен свій зріст: […]...
7. Павло Мовчан – Проти сонця Сніг насичувався світлом, соковито дозрівав; дзьобом гайворон столітній простір порваний латав. Обернувся зір мій в себе: стало боляче вбирать вимиту яскравість неба і сліпучу благодать. […]...
8. Павло Мовчан – Серпневий листок Над водою вогняною тонко стелиться туман, кружеляє над тобою лист торішній, як гавран. Позолотою шурхоче, теплу хвилю наганя, залетіти в очі хоче, щоб розвіять фарби […]...
9. Павло Мовчан – Торішній листок Над водою вогняною тонко стелиться туман, кружеляє над тобою лист торішній, як гавран. Позолотою шурхоче, теплу хвилю наганя, залетіти в очі хоче, щоб розвіять фарби […]...
10. Павло Мовчан – Криничний день Криничний день як для почину відкрив джерела ворухливі, і вісник сонячної зливи квапливо крила золотив. Поклавши відтінь самоти на тихе лоно полонини, світ прокинувсь: без […]...
11. Павло Мовчан – “Коли щезало запинало…” Коли щезало запинало, то вимальовувався світ: мідяно-блискітне кружало на чорнім павутинні віт. І щиро різьблений листок, як тло для спогадів про літо, і вітром вибитий […]...
12. Павло Мовчан – “Ні квітка безіменна, ні трава…” Ні квітка безіменна, ні трава ще не збулися захвату і зросту. І гоструватим духом кропива виповнює вже перезрілий простір. Затримує учепистий реп’ях тебе на мить […]...
13. Павло Мовчан – “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, як дух з животворінням, вона […]...
14. Павло Мовчан – “Заднився день, і слух навикло…” Заднився день, і слух навикло перебирає зерня слів, за іскрами дими безликі випурхують із димарів. І світло свідчить про звичайне, очам перечачи на зло, і […]...
15. Павло Мовчан – “І день навстежень, і очі – розкриті на безмір…” І день навстежень, і очі – розкриті на безмір… Були ж ми, були, ой, як світ, широчезні. І в злеті крильми черкали об стелю, і […]...
16. Павло Мовчан – Зустріч Чому ти, пташино, тривожишся дарма? Ось зараз я рушу і тінь потягну. Збігають, мов креда з стіни, усі фарби з очей, і чути тривогу лише […]...
17. Павло Мовчан – Вже день затулений березою Вже день затулений березою. Яка навстіжність! Ніч близька, і рогозою жовтолезою узброїлась моя рука. Не підпущу, хай крик відкотиться! Поставлю свічку на поріг… Та в’яже […]...
18. Павло Мовчан – “Посланче осені, день многодарний…” Посланче осені, день многодарний, з просині дивишся поглядом карим: в річці глибокій світиться свічка, в нурти відкривши браму відвічну. Там у глибинах нижу кілечка – […]...
19. Павло Мовчан – Осінній день В блакитнім храмі дня, де все доцільно-чинне, небарвиться, линя оздоблення рослинне; і сиплеться тинька, і пада позолота, і пишнота зника, мов увійшла скорбота, – і […]...
20. Павло Мовчан – “День риштований шелестом лісу…” День риштований шелестом лісу – підіймаєшся вгору, аж очі холонуть, і рука розгортає єдвабну завісу, навивається шовк на долоню. Як все видно: ясна на осонні, […]...
21. Павло Мовчан – “Був день – пам’ятаєш плазучого змія?..” Був день – пам’ятаєш плазучого змія? – виткий, холодкавий, похітливий весь. Імення твоє було інше, Маріє, а клен той же самий – він знову воскрес. […]...
22. Павло Мовчан – “Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє…” Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, судомлячи гілки, розчахнута верба, і срібний літачок у небі ледве мріє, і ковза синя тінь по сонячних горбах. По сонячній […]...
23. Вірш Ліни Костенко – Осінній день, осінній день, осінній! Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! – та […]...
24. Павло Мовчан – День листопаду Ой одлинь, одлинь, хвилинна гіркота: та ж солод роздають по крапельці із річки, і хилиться листком гречаний запах свічки до уст тобі, до ніг, де […]...
25. Павло Мовчан – Рішучість Довгі крила – з очерету – розгортаються до лету: птах, що імені не має, із покою вилітає. Я візьму до рук стрілу, колись роблену з […]...
26. Микола Хвильовий – В дощовитий день Дощовитий день пітьмою накривався І плазував туди-туди, в кубло, І в спину встромлено нахабному ворязі Раптове сонячне жало. Сорочка зараз не співає, І лише згадую, […]...
27. Семенко Михайль – Поет (“Я жду, коли надійде хвиля…”) Я жду, коли надійде хвиля І мою душу підхватить бурун. Я не люблю, коли поруч – мила, Я під моїми ногами – грунт. Моє серце […]...
28. Павло Мовчан – З ночі в день і навпаки (З циклу “Музейні експонати”. Вдивляючись в малюнки Гойї) З’ява свавільна, нічна, самородна, нащо щоночі приходиш у сон, ще полишаєш у грудях холодних крицю чи танучу […]...
29. Дмитро Загул – Наш день Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш день – як маків цвіт: […]...
30. Калинець Ігор – Коли вона спала Коли вона спала я вибудував для неї терем приносив їй страви коли вона спала Звикла до несподіванок як до сходу сонця Вірила в чари крила […]...
31. Микола Луків – Весняний день Весняний день. Вологий вітер. Хмари. Гримлять струмки. Ламаються льоди. Граки в садах влаштовують базари. В полях – озера талої води. То дощ. То сніг. То […]...
32. Павло Мовчан – “Я лугом йду – назустріч вітер віє…” Я лугом йду – назустріч вітер віє, вбирає тіло всю його широкість, і грудка серця, звітрившись, маліє і тяжчає у грудях з кожним кроком. І […]...
33. Павло Мовчан – “Хвилю тепла перемацує глиця…” Хвилю тепла перемацує глиця, лінію дня вимальовує птиця, п’яний метелик квітку шука і залишає пилок на руках. Жовтий пилок на знекровленім тілі, там, де всі […]...
34. Богдан Лепкий – Осінній, сірий день Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, Сміх, радість і життя мадрують […]...
35. Дмитро Павличко – “Коли на кримському базарі…” Коли на кримському базарі Тебе запродали в гарем, Ти виплакала очі карі, І в світ пішла з поводирем. Воліла нипати сліпою І жебрати біля церков, […]...
36. Павло Мовчан – Ідилія Тонка, як волосінь, співка осіння барва і обриси плавкі розкрилених пташин; і літо залиша на виногронах карби, проміння запада до самих серцевин. І рукавчаста тінь […]...
37. Василь Стус – День величався і пишався День величався і пишався. Ми ж, двоє піших пішаниць, упали в небо горілиць, а світ, немов горіх, розпався. I вже ні неба, ні землі – […]...
38. Марта Тарнавська – “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що залишить на серці знак; знаю: […]...
39. Дмитро Павличко – “Коли до тебе прилечу…” Коли до тебе прилечу, Засяє в сонці все навкруг, Як після теплого дощу В росі важкій зелений луг. Ти руку покладеш мені На очі, сповнені […]...
40. Микола Вінграновський – Величальна молодої для молодого Кого я так люблю? люблю тільки тебе, Рука моя в твоїй руці співає, І погляд твій в душі моїй цвіте Тим квітом, імені якому ще […]...