Павло Мовчан – Гранат (східні мотиви)

То кружевнії, білі вії
обсунулись, як снігопад.
І бруньку уцілілу сад
з пекучих виніс сніговіїв.
Сніг збіг,
відсніжився назад,
відхилиталася галузка,
і крапля громова загускла
в розкішно-визрілий гранат.
Це та сльоза, яка замерзла
на вербній гілці в сніговерть.
Її я упізнав одразу,
бо кров’ю виповнена вщерть.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Павло Мовчан – Гранат (східні мотиви) вірш.