Павло Мовчан – Дидактичне

Світ неубутний, новий повсякчасно;
у ньому все доцільне, що прекрасне.
Закон один панує всевладущий,
єднаючи повітрям усяк сущих,
даруючи неспокій, супокій
усякому по висоті надій,
і душі, наче зерна з шкаралущі,
вилущує – тож зберегти зумій
свою, не розміняй намарне:
настане день невідання всекарний,
щоб ти свої похибки зрозумів.
Живи, дбайливо множачи добро,
твоє життя – продовжений урок.
Настане строк на все давать одвіт:
чого тебе навчив цей білий світ?



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 4,40 out of 5)
Павло Мовчан – Дидактичне вірш.