Мисливець, веселий і п’яний,
Стоїть у дворі короля.
І бронзові рани рвані,
Видно, йому не болять.
З собаками на п’єдесталі,
Із луком, що вже не стріля,
Полює в епоху сталі
Він в замку пустім короля.
Жовтень 1945 р., Будапешт
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Олесь Гончар – Арпад У замку обвалені стелі Та брухту тисячі тонн. Хто килими тут розстелить Між мармурових колон? У мертвому замку сьогодні Ніхто не засвітить вогні. Лиже Дунай […]...
- Олесь Гончар – Май мужність ти Май мужність ти зізнатися у всьому: Що вже нема колишнього вогню, Що рада б ти віддатися другому, Що я тобі його не заміню. Май чесність […]...
- Олесь Гончар – Все, що було, ми забудемо Все, що було, ми забудемо, Все, що нема, ми зап’єм, А може, їдучи Рудними, Серце своє розіб’єм. Горами Чорними Рудними Завтра ми підемо знов. І […]...
- Олесь Гончар – Жнець Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, Які у них чулися співи! […]...
- Олесь Гончар – Побратими Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану тамував мою Для себе триманим […]...
- Олесь Гончар – Ямб Данину юності віддам І більш писать не буду. Тебе, розхристаний мій ямб, Як дівчину, забуду. У тих полях, де я співав, Женці хліба посіють. Дівчата […]...
- Олесь Гончар – Демобілізованому Ти їдеш додому туди, до Дніпра. Позаду Європа, шалена пора. Ти згадку про неї довіку носи, Повище підкручуй гвардійські вуси! Були в Будапешті, були ми […]...
- Олесь Гончар – Моравія Колись тут ходили брати із Солуні, І слово рум’яне, як те немовля, У крижмо зелене, в розгорнуте вруно Приймала уперше оця земля. Воно виростало для […]...
- Олесь Гончар – В бункері Оженився я в суботу – А в неділю на війну. А тепер я, брат, в піхоті І до тещі – ні ну-ну. Правда, є вже […]...
- Олесь Гончар – Сині тіні бредуть із Дунаю Недалеко від Братислави Я одержав твого листа. Спалахнули усі переправи І немає уже моста. У минуле, у наше, в раннє, Де були тільки ти і […]...
- Олесь Гончар – Танкіст Сніги! Не сніги, а ріллі, Наорані смертю за мить. І хлопець – одне вугілля – Біля танка свого лежить. Руку підняв до неба. Крик занімів […]...
- Олесь Гончар – Дівоча пісня В полі ми окопи вже позагортали, Що ви їх узимку тут колись довбали. Чоловіче діло я робити вмію, На твоїх окопах пшеницю посію. Як поштар […]...
- Олесь Гончар – В королівському палаці Бронзовий вершник й досі на плаці Конає з розірваними грудьми. Я знову у Буді. Я знов у палаці, Як давні знайомі, зустрілися ми. Лишилася фреска […]...
- Олесь Гончар – На золотих парусах Красуня задумана осінь Золоті паруси нап’яла. І сонце променем косим Мене протяло, мов стріла. Із прекрасним на серці болем, Із осколком у серці ясним Я […]...
- Олесь Гончар – Вечір на Балатоні Чую, білі пісні лебедині Над озерами пізніми гаснуть. Як лілея для пісків пустині, Ти для мене занадто прекрасна. І лякаєш, і вабиш мене ти, Як […]...
- Олесь Гончар – Злата улічка Камінь розігрітий аж пашить. Втомлений, замислений іду. Повнить сонце Улічку Злату, Сонцю тут подобається жить. Втомлений, замислений іду. Прага, Праго, мій слов’янський град! Через смерть, […]...
- Олесь Гончар – Знамено полку Я завтра іду в Україну, Яку покинув так давно. Цілую, ставши на коліна, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я востаннє У нез’ясованій журбі. Всю […]...
- Олесь Гончар – Карнавал Гики, та гуки, Та звуки цимбал. Сьогодні в мадяр карнавал. Вулиця валом валить, Вирує, Реве, Карнавалить. Гуляй. Виноградар зібрав урожай. В центрі бочку везуть із […]...
- Олесь Гончар – Слово про Мате Залку За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, як за вас Славний ваш […]...
- Олесь Гончар – Демобілізований Він свого не забув ще полка, Полкових ще підметок не стер. Козирнути ще хоче рука, Коли мимо іде офіцер. Він не скинув куфайку ще ту, […]...
- Олесь Гончар – Воєнні злочинці Коли з’являються вони У хроніці в кіно, Простягши руки в кайдани, Що ждали їх давно, І запобігливо роти Їх кривляться в оскал, – Тоді, дотлівши, […]...
- Олесь Гончар – Твоє ім’я Іноземка! Слово це дике Не по нутру мені. Дам тобі ймення – інше, велике, Мною відшукане в чорній війні. Будеш із ним ти прийнята всюди, […]...
- Олесь Гончар – Іноземці І Уночі тебе я вкраду до схід сонця, Доручу тебе я хлопцям із обозу. Будеш ти співати Чорноморця, Який вивів на морозець тебе, босу. Ми […]...
- Олесь Гончар – Землячка В країні скелястій, Країні убогій, У горах високих, Найближче до Бога, Де жити не хочуть і сірі тумани, Де тільки гуляють Вітри та бурани, Та, […]...
- Олесь Гончар – Маріння Це було десь – Байдужі пожежі, ніч, канонада. Доблесть, як епос. І зрада. І ліс, просякнутий кулями ввесь. Це було десь. Шмигнули в деревах чужі […]...
- Олесь Гончар – Від автора Перечитавши свої фронтові поезії і досить скромно їх оцінюючи, автор, однак, вважає, що ці давні, подеколи, може, й кострубаті рядки – як не дивно – […]...
- Олесь Гончар – У муках У муках, у битвах я, серцем вразливий, Цілий усесвіт збагнув. Тому ходжу по землі юродивим, Клену-проклинаю війну. Безглуздя її проклинаю велике, Лють геростратів нового часу. […]...
- Олесь Гончар – Віхола Нагадала мені віхола, Що окоп мій заміта, Як ти в госпіталь приїхала, Вся від сонця золота. Вся в цвіту пругкої зрілості, Смаглощока і туга, Від […]...
- Олесь Гончар – Ніч у Карпатах Красива ніч, велика ніч, Як марево сторіч. Достиглий місяць з висоти Освітлює хребти. По каменю мій кінь ступа, Вузька моя тропа! Внизу озера білі хмар […]...
- Олесь Гончар – Етап Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. Ідуть полонені босі. Горить сніг. […]...
- Олесь Гончар – Атака Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. Святе божевілля атаки В тобі поглинає все. Через яри […]...
- Олесь Гончар – В гори Угору та вгору, один за одним. Тисне нам сонце важке на плечі. І сонце здіймаєм! Катовані ним, Його ми возносим, його ми предтечі. У плечі […]...
- Олесь Гончар – Небо Так тяжко, так гірко іноді буває, Що рад би, здається, померти В цю мить. А глянеш у небо високе, безкрає – І знову захочеться в […]...
- Олесь Гончар – Над Бугом Сядем тут, відпочинемо, друже, Розіславши на камінь шинель. Ой широко розлився ти, Буже, Ой далеко плисти до тих скель! Кожен раз, як кисет добуваю, Що […]...
- Олесь Гончар – Сашенька Часто вечорами В тиші фронтовій, Як далеку пісню, Чую голос твій. Це було далеко, Це було давно. Ще як в Бессарабії Ми пили вино. Наливала […]...
- Олесь Гончар – Україна Україна – плантаторське поле, Україна – лиш ярем скрипіння, Україна – плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи! 1943...
- Олесь Гончар – Україні Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає. Вже лицарів твоїх сліди У полі вітер замітає. Та все ж люблю тебе, ясна, Як гнаний син нещасну […]...
- Олесь Гончар – Лебеді На кривавій вечірній воді Білі ячать лебеді. Вітре бурхливий, повій, Озера зруш супокій. Тиші ясної раби, Не знали ми вік боротьби. Чого ми бажали, куди […]...
- Олесь Гончар – Партизан Ми вночі підійшли до ріки, Форсували із ходу її. У підхмар’ї заграв маяки Нам горять в несходимі краї. Ким ти зміряна, збройна пітьма? Де твої […]...
- Олесь Гончар – Мій дух бунтарський Скажи, яку, Іудо, плату За голову мою береш, За скільки мічених, проклятих Срібляників ти продаєш Моє життя твоїм хазяям У боягузливім листі? Щоби у тернові […]...