Олесь Гончар – Карнавал

Гики, та гуки,
Та звуки цимбал.
Сьогодні в мадяр карнавал.
Вулиця валом валить,
Вирує,

Реве,

Карнавалить.

Гуляй.
Виноградар зібрав урожай.
В центрі бочку везуть із вином
Розцяцьковану, у квітках.
Дівчата на ній верхом
У білих сидять сорочках.
Розмальовані в них обличчя,
Кухлі в руках з вином.
Язичницький буйний звичай
У вулицю б’є напролом.
Ілонка на бочці, п’яна,
Вакханка моя молода,
Гукає мені, окаянна:
“Шандор, іді сюда!
Матір я уласкаю,
Батька одуриш ти,
Глянь – я уся палаю,
О, Єзуш-Марія! Прости.
Будемо, Шандор, пити,
В бункері повно вина.
У світі нам двічі не жити –
Сервус!

До дна!

Що тільки можна віддати,
Все я тобі віддам.
Голу мене цілувати
Будеш, як Єву Адам”!
Цимбали, та гики, та гуки –
П’яна в очах каламуть.
Чорні натруджені руки
Білих вакханок несуть.

З0 вересня 1945 р.,
Мор


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Олесь Гончар – Карнавал вірш.