Олесь Гончар – Ітиму я цькований

Друзі були – розбрелися по світу,
Сили були – по фронтах розгубив.
Кров’ю й моєю ці ниви полито,
Та, мабуть, мені не діждатися жнив.

Ітиму я цькований, йтиму осміяний,
Не в силі нічого забути, зректись.
Даремно чужими вітрами обвіяний,
Все вірний тому, у що вірив колись.

1943



(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Олесь Гончар – Ітиму я цькований вірш.