* * *
Устами славлена
стріла стужавлена.
Хвалена, хвалена,
в отруті калена!
Стріла окрилена,
стріла доцілена.
Кров’ю гартована
стріла значкована.
***
Схожі вірші:
- Оксана Лятуринська – За око – враже око * * * За око – враже око, оселя – за оселю! Благословляйте келих, де хміль нуртує соком! За око – враже око! Одному з […]...
- Оксана Лятуринська – На озера на глибокі * * * На озера на глибокі залюбки виходить лебідь, а орел ширяє в небі, а орлу подружить сокіл. Із країн південно-синіх, із країн лише […]...
- Оксана Лятуринська – На труну Ольжичеві Був стрункий, неначе ясень, гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер він, ой не вмер він […]...
- Оксана Лятуринська – Волинські буколіки У луках гра сумна сопілок. Хіба пашня зросла безсило? Чи між пшеничних, житніх піль вродились колоси сліпі? Чи корінь вітер-сонце сушить? Чи не справдився сон […]...
- Оксана Лятуринська – Один лишився сам на сам * * * Один лишився сам на сам. Нема ні кревного, ні друга. І любкою – помститись туга, і туга – подругою дням. Отак натрапити […]...
- Оксана Лятуринська – Не знаю, як це почалось Не знаю, як це почалось. Прийшов, намовив мені хтось? Чи серце схаменулось: – “Мало!”? Чи щастя весен заблукало? Навкруг долини зацвіли, джерела срібло розлили, і […]...
- Оксана Лятуринська – Щастя згублені ключі Щастя згублені ключі. Якби їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, Долі: “Ти горою, Доле, йшла, чи мої ключі знайшла з золотими […]...
- Оксана Лятуринська – Створив ти землю, оболоки * * * Створив ти землю, оболоки й людину дотиком і дихом, чинив добро і діяв лихо, ти повнив дні й вершив ти роки. Являвся […]...
- Оксана Лятуринська – Важкі киреї, золоті * * * Важкі киреї, золоті далматики та оловіри, і княжі корзна, і щити, ножі, списи, мечі, сокири. Ковтки, підвіски. Барми й гривни. І соболі, […]...
- Оксана Лятуринська – Зуб, ратище, копито, пазур *** Зуб, ратище, копито, пазур. Тут муж ішов на силу вражу. Сурмив тут мамут. Тут ведмідь печерний вів кошлатий слід. Кружляв тут яструб в яснім […]...
- Оксана Лятуринська – І знову цілу ніч верзлося * * * І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І знову бачу […]...
- Оксана Лятуринська – Ліси ловитв! Опійні ночі! * * * Ліси ловитв! Опійні ночі! Звір затремтить, птах затріпоче. Непевен час ані барліг, ані відбочини доріг. Вогні запалять хтиво очі. Хижак напружиться, і […]...
- Оксана Лятуринська – Ти ще не вмер, ти ще не вмер! * * * Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. Перед лицем […]...
- Микола Вінграновський – Оксана І спродалась, й скупилась, та й додому, Окрай дороги стежкою собі… А на обличчі тихомолодому Цвітуть два маки тихомолоді. В одній руці корзина базарова, І […]...
- Дмитро Загул – “Вечірньою годиною за мрією огнистою…” Вечірньою годиною за мрією огнистою Душа моя, окрилена, здіймається, летить За білою хмаринкою, хмаринкою вовнистою, Що крилами незримими прорізує блакить. Хмаринка вже до обрію рожевого […]...
- Володимир Сосюра – Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене за груди, заливався з радості […]...
- Вірш Лесі Українки – Слово, чому ти не твердая криця Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Малий гімн Стріла намірена до льоту, струна настроєна до гри. Червоні зорі, мов монети, в калитці вечора лягли. А серце? Серцю лиш п’яніти, тремтіти і кохать йому. […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Клени Схилились два самітні клени, читаючи весни буквар, і знов молюсь землі зеленій зелений сам, немов трава. Оброслий мохом лис учений поетику для кленів склав. Співає […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Міф Неначе в книгах праарійських підкова, човен і стріла. В діброві сяє срібне військо, шумлять санскритськії слова. Русяві й стрункочолі йдуть племена, і їхні друзі – […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Світанок Сплигнула ніч з шумких дерев, втікаючи понад дахами. Замаяв голуб і дере крильми хмарин іржаві плями. Мов дзенькіт товчених склянок, ясна музика підпливає. Світанку куриться […]...
- Олесь Гончар – Бура трава без води Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить Сила стріли молода. Повітря навкруг […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Калина Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов стріла, проколе слово і проріже […]...
- Ольжич Олег – Хтось метнув неминучу стрілу Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Заступило веселкою зір. Чисті барви на диво веселі. Замість неба, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Півень Зоря майнула, мов стріла, неначе іскра, пісня згасла, і тільки з мокрого зела роса краплинками сплила, мов слово, чиста й ясна. Вже обріїв зігнувся рівень […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Мій давній голос Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків […]...
- Борис Грінченко – Іди у гай! Іди у гай! Життя такої сили Не стрінеш ти ніде: іди у гай! Співці-пташки туди вже прилетіли,- Навчись у їх, навчися і кохай! Іди у […]...
- Микола Вінграновський – Поглянь і глянь Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав – промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не ріж, не дорізай мене. Дивись: […]...
- Борис Грінченко – Вона! Вона! Вона! Вона! Я бачу – між кущами Рукав уже з сорочки забілів; Ще мить одна – тремтячими руками Я стан її дівочий обхопив. Ще мить […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Ранок Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла, покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знагла піснею возів прогомонів. Знову перекреслить неба синь безмірну зір […]...
- Василь Стус – Так тонко-тонко сни мене вели Так тонко-тонко сни мене вели повз кучугури й урвища – додому, туди, назустріч горю молодому, де в кілька вод мої жалі текли устами матері, дружини […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Над книжкою поезій Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі, мов спомин, випливають із […]...
- Максим Рильський – Суворих слів Суворих слів, холодних і шорстких, Перебираю низки, ніби чотки, І одкидаю твердо з-поміж них Усе легке, все ніжне і солодке. Не треба слів і не […]...
- Євген Маланюк – Із “Полину” Тут ті ж невільники злиденні, Тут та ж сліпа і рабська кров, А там ім’я посмертне “Ленін” Вже обертається в “Петро”. І знову, знову вершник […]...
- Мозолевський Борис – Дорогою стріли Шалений лет – і потяг проминув Кривого Рога димарі червоні. Вони услід рвонулись, наче коні, І стали. Й попливли у далину. І знову лет – […]...
- Олесь Гончар – На золотих парусах Красуня задумана осінь Золоті паруси нап’яла. І сонце променем косим Мене протяло, мов стріла. Із прекрасним на серці болем, Із осколком у серці ясним Я […]...
- Микола Руденко – То фортеця чи ожеред То фортеця чи ожеред Із грудневих лугів прогляда? А довкола сухий очерет, Наче там залягла орда. Наче стріли стирчать увись: В кожну зірку туга стріла. […]...
- Мозолевський Борис – Добринін В кущі розбігаються дині, Січеться ячмінь на крупу – Начальник кар’єру Добринін Свій “газик” жене по степу. Він міг би командувать ротами, Вести за собою […]...
- Павло Мовчан – Пограниччя Це все було. Було це все зі мною. Розмитий і задивлений водою, то я стояв на березі тоді, коли повітря шилося стрілою і вигуки лінали […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Подражаніє 11 псалму Мій боже милий, як то мало Святих людей на світі стало. Один на другого кують Кайдани в серці. А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу […]...