А хто там ходить-колобродить,
Де степ наш росами сія?
Хто із тобою флірт заводить?
Хтось зовсім інший, а не я.
Не дорікаю, хай походить,-
Не потурбую палаша.
Чи хоч благеньке зерня зродить
В його душі твоя душа?
Тож хай походить, хай походить,
Потопче стежку між отав!..
А у мені твій кожен подих,
Згадай, хоралами зростав…
То ж хто там ходить-колобродить,
Кого хто кличе з темноти?
Хто марно долю переводить?
Хтось зовсім інший, а не ти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Мозолевський Борис – На самоті Гуляю по Донеччині. Ти плачеш десь? Пусте! Світи мої заклечані В зелене й золоте. Де рус із половчанином Виходили на прю, Тендітні донечаночки Впливають у […]...
- Мозолевський Борис – Стугоніло, гуготіло Стугоніло, гуготіло, Все палило навкруги. Біла спрага твого тіла Не вміщалась в береги. Сповивалися серпанком Білі ружі між отав. Білий місяць на світанку Поза лозами […]...
- Мозолевський Борис – Спогад про трьох запізнілих купальниць В Одесі, Біля найблакитнішого Чорного моря, Де юність моя відспівала матроська, В Одесі, Де знову мене зустрічала Моя космічна рідня, На березі моря Я обійняв […]...
- Мозолевський Борис – Під небом Івана Піддубного Коли повз могилу Піддубного Ми свій карбували крок, Чи відали ми, чи думали, Що друг наш сягне зірок? Що я ще відкрию завтра Свій берег […]...
- Мозолевський Борис – Пісня акина З А. Вознесєнського Не славні не корівні, Не трону прошу, не платні – Пошли мені, боже, рівню, Хто б міг підспівати мені. Прошу не кохання […]...
- Мозолевський Борис – Маленький париж Прийду колись, життям шаленим зморений, В твій тихий дім між містом і селом, Де двері за бамбуковими шторами Ще пам’ятають рук моїх тепло. Від заздрощів […]...
- Мозолевський Борис – Освідчення У тім саду, де вишні спіли І місто снило віщі сни, Колись міщанство знавісніле Мене притисло до стіни. Воно поріддям хизувалось, По шию сидячи в […]...
- Мозолевський Борис – Ще б книгу книг створити у безсонні Ще б книгу книг створити у безсонні, Іще б одну відкрити пектораль. А та, що ходить з гострою косою, Колись прийде і скаже: “Помирай”. І […]...
- Мозолевський Борис – Через роки За О. Блоком І знов, сяйнувши з вінець винних, Ти пропекла мене наскрізь Дитинним зламом вуст невинних У водограї чорних кіс. Я поринаю в темні […]...
- Мозолевський Борис – Солдати Вітчизняної Ввійни Схиляються у траурі знамена. Змовкає мідь оркестрів молода. І знов нас викликають поіменно, І хтось в строю за нас відповіда. Яка доба звелась над білим […]...
- Мозолевський Борис – Міраж Хлюпоче море лагідно і щиро. Між небом і землею я один. І знову ти мені перед очима Стоїш у білій сукні край води І поглядом […]...
- Мозолевський Борис – З Арсенія Тарковського От і літо пройшло, Відгуло, відпалало. Тихо світиться тло, Тільки цього замало. Все, що збутись могло, Наче лист п’ятипалий, Мені в руки лягло. Тільки цього […]...
- Мозолевський Борис – Пісня вічної дороги Чингізові Айтматову Літній день починається щебетом. Тануть в білім серпанку горби. Щоб у мандрах далеких не щезнути, Виріж костур собі із верби. І коли просвистить […]...
- Мозолевський Борис – Таїна За Джоном Донном Піймай зорю, що небом проліта, Лиши з дитятком корінь мандрагори. Пізнай, куди ідуть від нас літа, Або навчи русалок слухать хори. Хто […]...
- Мозолевський Борис – Ірій З часом, за скіфськими переказами, з’явилась у них народжена землею діва… Зевс, злігшись із нею, призвів сина на ймення Скіф, який, перевершивши славою своїх попередників, […]...
- Мозолевський Борис – Варіація Дай хоть Последней нежностью выстелить Твой уходящий шаг. В. Маяковский Висока люстра світиться, як перстень, Крізь вікна золотаво-голубі. Згадай: за тими вікнами уперше В нестямі […]...
- Мозолевський Борис – Криворізьке небо Чи знав тоді, лаштуючись в дорогу, Як гірко віддзеркаляться в мені Черлені ліхтарі Кривого Рога, Твоя печальна постать при вікні? А криворізьке небо вирувало, Млоїлося […]...
- Мозолевський Борис – Половецький ідол Знахідка 1905 року Щоб знало межі недолуге бидло Й сиділо мовчки, підле, на цепу, Мене на пострах видовбали ідолом І високо поставили в степу. Я […]...
- Мозолевський Борис – Монолог до мами На тих стежках за дальніми степами, За полинами, сизими від мли, Де ноги Ваші зранені ступали,- Терни колючі, мамо, наросли. Зберу увесь набуток свій у […]...
- Мозолевський Борис – Дорога Веселинове спало, Миколаївка теж. Я вертався зі школи розгрузлим степом – Найдрібніша билинка у світі без меж Із малесеньким серцем, що билось нестерпно. Від макухи […]...
- Мозолевський Борис – Червень І не жона, й не наречена – Ішли степами без доріг. І божевільні квіти червня Тобі тулилися до ніг. І яструб довго плив над нами,- […]...
- Мозолевський Борис – Вірність Лице було порепане. В’їдався в очі піт. Я хвацько правив гребкою – Колгоспник в десять літ. В кальсонах з бригадира,- Аби не без штанів,- Зоря […]...
- Мозолевський Борис – Прощальні гладіолуси Ще довго так в твоєму голосі Дзвеніли сміхом кришталі. Блідо-рожеві гладіолуси Прощально шерхли на столі. І в передзахіднім промінні З блакитно-білої імли Ще довго так […]...
- Мозолевський Борис – Втеча Втечу на Кальміус, на Кальчик, на Міус, У шахти, у могили, в урожаї. Чи хто моливсь, як я тобі молюсь? А ти мою молитву зневажаєш… […]...
- Мозолевський Борис – Робота Жарт Роботонько моя, моя скорбото! Чи любить хто, як я тебе люблю? Не кидай оком гнівно на ворота,- Ось тільки витру піт – і дороблю. […]...
- Мозолевський Борис – Синьооко зітхали озера Синьооко зітхали озера. На лататті тремтіла роса. Сосни пружні підносили жерла І текли в молоді небеса. Синьооко безодня зітхала, Ту зелену сотаючи рунь… Подивись мені […]...
- Мозолевський Борис – Елегія Над косою Обиточною ні хмарки. Серпень в’яже біле сонце у снопи. Від Бердянської затоки аж по Харків Скошені стоять мої степи. Чисте небо дише волею […]...
- Мозолевський Борис – Неоліт Монолог Над степом повінь місячна пливла, Я гола йшла, збирала квіт ромену. В моїх очах кипіла синя мла, І місяць цілував мені рамена. За балкою […]...
- Мозолевський Борис – Портрет в червоному Я люблю тебе в червонім. Срібні чайки понад морем. Я люблю тебе в червонім! – Божевільний злет брови. У безобрійних зіницях Пролітають дикі коні, Пролітають […]...
- Мозолевський Борис – До читача (Жінка із передмістя) Ця історія туманна. В ній то зустріч, то розлука. Ця історія у серці Відцвітала й знов цвіла. В ній злилися – не розняти! – Щастя […]...
- Мозолевський Борис – Тим літом у Трахтемирові На світанку приходила бабця Улита, Приносила спілих грушок полумисок, Казала: “На, поїж за мого синочка!” А син її не повернувся з далекої-далекої І дуже страшної […]...
- Мозолевський Борис – Шипшина 1 Ви бачили, як на заході, Зненацька підрубаний пругом, Падає в стерні, Розкинувши руки, Олов’яний соняшник сонця? Очі у бугаїв тоді Наливаються кров’ю, Спалахує по […]...
- Мозолевський Борис – Сон Сиві гуси у ніч відкричали – За моря, за моря, за моря… На обличчі моєї печалі Не світилася жодна зоря. Спало небо, пусте і задимлене, […]...
- Мозолевський Борис – Вересень Де ходили ми степом тим, Вже не б’ють крильми стрепети. Не сміється ніч зорями – Там тепер все зорано. Пригадай колись, любая, Скільки там було […]...
- Мозолевський Борис – Напруга Інженерові-енергетику М. Медвєдєву Прокидайся, інженере, Ковдру сну під ноги вергай! Морок ночі розженемо Мегаватами енергій. Умиваються квартали. Б’є у дзвони неба вежа. В сто напруг […]...
- Мозолевський Борис – За хмарами І все. І хмари. І нічого. По хмарах тінь від літака. Мов і не грілася ще вчора В моїй руці твоя рука. Іще ловлю той […]...
- Мозолевський Борис – Добринін В кущі розбігаються дині, Січеться ячмінь на крупу – Начальник кар’єру Добринін Свій “газик” жене по степу. Він міг би командувать ротами, Вести за собою […]...
- Мозолевський Борис – Зваба За що тебе терпіти мушу? Ти знов осяяна прийдеш, І прикуєш до себе душу, І в незбагненне поведеш. І за вогонь тієї миті, Пекельно-чорний той […]...
- Мозолевський Борис – Привид Мимо брам і світлих бань, Мимо ярих канн атласних За тобою біг горбань І благав твоєї ласки. Не благав, а катував Поприлюдним тим благанням! Липень […]...
- Руданський Степан – Ти не моя Ти не моя, дівчино дорогая! І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Ти не моя! За личко гарне Справляє […]...