Павло Мовчан – “Синиця в волоссі…”

Синиця в волоссі… А де ж їй гніздитись, скажи? Мороз перепалює ліс на вугілля, повітря клинцюють лискучі сталеві ножі, та прорізи враз засипаються сіллю. Скажи […]

Павло Мовчан – Небо Кибальчича (поема)

1. По дорозі до Петропавловської фортеці Цей янгол двокрилий на палі фортеці кружляє за вітром, ніяк не зірветься, а шпиль, що завершував царське стремління, поглиблює […]

Павло Мовчан – Вирій

Замкнувши простір в чистому обличчі, ти піднесешся на вершок величчя: попереду на ширину зітхання триває густокриле кружеляння. То – лебеді? Чи, може, падолист? Предтечі холоду […]

Павло Мовчан – Вечір… Ніч

Далечінь від світла тиха, спокій з півночі тече… Кущ ліщини ледве дихав – кидав краплі на плече… Я стояв лицем на південь, очі в темряві […]

Павло Мовчан – Надмірна світлість

Надмірна світлість вже така далека, що можна лиш уявою сягнуть. Крильми виказує спалахнутий лелека неблизь небесну і криничну путь. Безсмертник при вустах тримає промінь, ворсинки […]

Павло Мовчан – Земля

1. Присутність снігу серед поля розширила очам роздолля, і тану я, мов грудка солі, – вітри гуляють подовколлям: роздмухують, розносять нас, щоб запліднить біжучий час… […]

Павло Мовчан – Осереддя

Ні мислю пройняти, ні словом отямить байдужості дня, що крізь тебе тече. Весь світ у тобі зав’язався шляхами, і ти – його центр! Його вісь […]

Павло Мовчан – Іменники (поема)

Маркіянові Шашкевичу В с т у п Чому два словники – небесний і земний – пронизують мене, як дві тугі струни, в мені бринять напружено […]

Page 3 of 7312345678910...203040...Last »