За зеленим гаєм
покотився стріл,
Хмари-зграї
Дим.
Тумани у лузі,
по ланах.
Ну-бо, ще раз вдарте –
– Бах-ба-бах!
Розстріляли поле,
розкидали цвіт…
а бандура в зорях
у руці.
І криваве море,
бездоганний сміх
налива повітря
фарбами весни.
Ще раз покотився
від гармати стріл…
і тікає морок
стовбурами… дим….
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Микола Хвильовий – На позиції Які простори – Буревій! Іде із лісу – Буревій! І сосни на узліссі стогнуть. Рішуча ніч – і буде морок, і упаде на груди стріл, […]...
- Микола Хвильовий – На цвинтарі Цвинтар. Шелюга. Хрести. Братерський спокій Тут. Цитьте! Прислухайтесь! По сходах угору все вище і вище, Неначе сама невидима доба, На темне підбанне високе горище Теленькати […]...
- Микола Вінграновський – Перепеленят перепелиці Перепеленят перепелиці Обняли тісніше у тривозі. Покотився місяць по пшениці, Покотився вітер по дорозі. Вітер колоски смикнув за вуса, Місяць рогом настромивсь на небо. Мати-перепілка […]...
- Микола Хвильовий – На верхів’я Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз, в люстерці снів, в люстерці гроз безмежних. Король-весляре, гей, блисни в люстерці гроз безмежних. Ой, […]...
- Микола Хвильовий – Після громовиці Ох, нарешті!. Прокотилась!. Гармати грому вдалечінь, Нема хмарин важкого тіла, І бавиться, і бавиться відмолоділа височінь… І тільки іноді бабриськи Від блискавок-жарин По обрію там […]...
- Микола Хвильовий – Путь Мороз у зорях блимав безкольорово – …сон. Співали сани на путі Сріблясту пісню про сніги. Співали сани на путі. І сни далекі (сни весни)… і […]...
- Микола Вінграновський – Над гаєм хмара руку простягає Над гаєм хмара руку простягає І гається, і гається над гаєм. Ще дощ у хмарі, ще вона не знає, Де дітись Їй у небі понад […]...
- Микола Вінграновський – Над гаєм грає птичий грай Над гаєм грає птичий грай, В дощі вдягаються тополі, І квітів жовто-синя повінь Біжить навшпиньках до Дніпра. І вже по-птичому невпинню Телята підняли хвости, І […]...
- Микола Хвильовий – В дощовитий день Дощовитий день пітьмою накривався І плазував туди-туди, в кубло, І в спину встромлено нахабному ворязі Раптове сонячне жало. Сорочка зараз не співає, І лише згадую, […]...
- Микола Хвильовий – Іду я додому Вечір. Іду я додому, на захід, в посьолок. Плечі Болять. І хмари по небу накупчились в сволок, Останнії плями зорі миготять. Чогось повернувся, дивлюсь – […]...
- Микола Хвильовий – Що нам морок! Там, де вітер Лепетень По підметах спорохнялих, Коливались Златовіти – Йшов новітній день! Гей! Сідаймо всі на релі – Гайдабурити гайда!.. Морок, смуток? Я веселий […]...
- Микола Хвильовий – Пісня з тракту Битий шлях. Життя. Тюпали верхів’я …тюпали, потюпали – далі. Похнюпливі коні поштові, пісок і батіг в колесо …Чи то – передок, чи то – човен, […]...
- Микола Хвильовий – Зелена туга І Напередодні злив сумніву голубого на кучері весни я голову кладу. Хто не погас на зоряну дорогу, а каравели дум в пустелю не веде? Ах, […]...
- Микола Хвильовий – “Поле. Шляхи. Могили…” Поле. Шляхи. Могили і чебреці, чебреці. Ліс, цукроварні, села, ніж і одріз у руці. З братом пішов я в повстанці (брата тепер нема! за Перекопом […]...
- Микола Хвильовий – Поема моєї сестри Весняні квартали. Ріг. Моя сестра повія… Вечоріє. – Беріть мене всі – для вас фльондра1 я. В ліхтарях червоних відблиски крові – це юнача кров […]...
- Микола Хвильовий – “О рудні, ваше свято…” О рудні, ваше свято, Вітайте жебрака. Приніс вам слово-злато Яскравого Франка. Цегельні, цукроварні, Хапайте неба смак – Ковші несу з броварні І блискавку-маяк. Родився я […]...
- Микола Хвильовий – Блакитний мед Блакитний мед до уст прилип, душа – метелик колекційний, приколена натхненням до небес. Антени… ах! цікаво… ах! Блукав і там над містом місяць і до […]...
- Микола Хвильовий – Біля коксової печі В коксовій пічці моїй В лютій, палкій завірюсі Спеки шаленої рій Метушиться… Друзі! В хвилину цю життя гойдає, В грудях живець тремтить, плигає, Мрії, як […]...
- Микола Хвильовий – В електричний вік Красномовного мудреця Бояна в хуртовину промайнула тінь. І обіжно на подій екрані фаркнув люкс. І читали: Степи Залізняка і Гонти, а на зорі – гайдамацький […]...
- Микола Хвильовий – Трамвайний лист І Поспішала кудись на мітинг, вже смеркало і люкси цвіли, і здавалось: в далекім столітті недалеко трамвай плив. Погасала прозора осінь, і бадьоро дзвенів крок. […]...
- Дмитро Павличко – “Зеленим вогнем береза…” Зеленим вогнем береза, Як свічка, в полі горить. Ні вітер, ні блискавок леза Не можуть її погасить. Коли сумовитим дзвоном Осіння блакить загуде, Те полум’я […]...
- Микола Вінграновський – Душа наїлася, та бреше Душа наїлася, та бреше. А бреше як! і те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу чеше. Мовляв, каміння – це […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Князь Ще гори куряться від снігу, сім стріл неначе сім пісень, і юнака вітає день окриленим найменням: Ігор. Горять скрипки в весільній брамі, на ній стобарвний […]...
- Микола Хвильовий – Досвітні симфонії І Аз єсмь робітник… Моя буденна блуза – що погляди сині коханки …вмить помутніли від шторму …в поглядах синіх коханки стогнуть пороги …в поглядах синіх […]...
- Микола Вінграновський – У синьому небі я висіяв ліс У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів і беріз, У синьому небі з берези і […]...
- Микола Хвильовий – Ми Ми проходили повз шахти… Ми – любовниця і я. Сонце грало на сопілку, грало липко на сопілку – ліденцеву. Я за руку її взяв, й […]...
- Микола Хвильовий – Уривки І В темно-синю ніч Ми по драбині на спис. Наша струмоч’я річ З нами на зоряний віз. Вітер в оглоблі хмар, Місяця ріг – дуга, […]...
- Микола Хвильовий – Клавіатурте Клавіатурте розум, почуття і волю – клавіатурте! Шукайте метрополію свідомого життя. Собака почуває проміння сонця, а ти – о чоловіче – ти знаєш блиск байдужих […]...
- Микола Хвильовий – Смуток В зелених композиціях сьогодні ріс, а потім довго з корпусами, з міськими корпусами розмовляв. І руки бліді, наче місяць. …його, його далекий сніп! до мене […]...
- Микола Хвильовий – Молотки Витанцьовують, сміються Дзвінко, дзвінко молотки Про весілля революцій – Цоки-цоки-цокотки! Міх задихався, не встигне, Важко – міх! – зітхав… Грюкотіли десь машини, Я з товаришем […]...
- Микола Хвильовий – Скляр Під пахвою у мене скло Тихесенько дзвенить у скриньці, Дивлюсь – на обрію веслом Зоря гребе у східній криці. Дружок мій любий – діамант – […]...
- Микола Хвильовий – Тіні В серпанках вечори проходять біля вікон, за пічкою квилить сіренький смуток. …Сьогодні дико… …Тіні, падають тіні. Свист нагая Тьєра, Хлопці! Скоріш на коні! Коні! Коні! […]...
- Микола Хвильовий – Ах, як мертво Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. Застигла тиша і скиглить Круків примарною […]...
- Микола Хвильовий – Тріолети І Маковіє чайма?* на воді – То на сході проміння гуде, Щоб покласти в колиску людей – Маковіє чайма на воді. Всесвіт хворий, хвилюйся, радій […]...
- Микола Хвильовий – Ex oriente lux Присвята Правобережжю Громи… а може, й не громи? …вози у північ брукували і з’їхали на грунт м’який… Навіяв вітер тишу. …тишу. І гаснуть блискавиці. Заколоратурила […]...
- Микола Хвильовий – Голод Обгризли дерева за повіткою коні, Гаряче дмуха вітер в степ, Кублиться по шляхах і по оселях стогін – Жах росте. А сонце нагартовані язики гостре, […]...
- Микола Хвильовий – Катеринка За вікном зелена?. Зелена? Дивно! Падають, падають Крашенки з неба, З неба голубого в сонячний день катеринка грає, грає-виграває… а розпука вулична – де? А […]...
- Микола Хвильовий – Весняне оповідання Гість-веснянка! Гість-веснянка! І полетіло по покрівлі злото. Ранком Цвіте глодом. Ранком Беру я квач, цебрайко І по дахах залізних В блакитній пісні Розстеляю і розстеляю […]...
- Микола Хвильовий – “Стовп… Стовпи…” Стовп… Стовпи… Кабель переплітається над землею. Переплітається. Шлях, Брук, Гук. Ідемо і шукаємо щастя Голубиного, Навіть місяць блідолиций Зернить… Стрункіш прискореним кроком – Оком! М’язи […]...
- Микола Хвильовий – За обрієм зима Посьолок на горі, а там – завод сизий. На серці пелюстки так тепло-тепло: мак. Вже одцвірінькав птах свої жагучі меси – За обрієм зима. За […]...