Микола Хвильовий – Павлові Тичині

Кохаємо залізо й мідь,
Бетони і чугуни –
Від них родилися громи,
Але і співні струни.

Нарешті ранок забуяв,
Країна зорі має,
Списами, шаблями в боях
Ми з неба їх здіймаєм.

В пилу вовтузимось щодня –
Квітки нехай в долині.
На революції конях
Сконаєм у борінні.

Наш кінь реве, копитом б’є,
Подібний завше бісу,
І панцир радості кує
Новий коваль залізу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Микола Хвильовий – Павлові Тичині вірш.