Микола Руденко – Я вас питаю

Я вас питаю:
у вранішніх росах ви
Пасли ягнят за селом надаремно?..
Вперто повчають казенні філософи
Знати лиш те, що начальству приємно.

Скільки бундючності в їхньому лоскові!..
Не метушіться,-
посуньтесь, безкрилі.
Ми живемо в електронному мозкові,
Ми в його думці –
короткі хвилі.

Думає Сонце житом-пшеницею,
Думає небо рясними дощами;
Думає скеля живою криницею,
Що жебонить ручаєм між кущами.

Думає осінь кленовим золотом,
Думають весни вербовим пухом;
Думає кузня ковадлом і молотом,
Думає колесо вічним рухом…

І заклопотані власними долями,
Щоб не карати себе опісля.
Думаймо,
чесні братове,
мозолями,
Та не тими, що насиджують в кріслі.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)
Микола Руденко – Я вас питаю вірш.