Микола Руденко – То фортеця чи ожеред

То фортеця чи ожеред
Із грудневих лугів прогляда?
А довкола сухий очерет,
Наче там залягла орда.

Наче стріли стирчать увись:
В кожну зірку туга стріла.
До болотних купин придивись
Це шоломи хова імла…

Та не вічне під зорями зло,
Хоч у нього прадавній стаж:
Щось нове від зірок прийшло –
Переліплює весь пейзаж.

Я стою – ні назад, ні вперед,
Закружляли сніжинки вгорі..

А в лугах дудонить очерет,
Мов до кола зійшлись дударі.

Вторить кожному дударю
Срібним дзвоном промерзле гілля –
І по дудочці на зорю
Видає небесам Земля.

16.02.1974



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)
Микола Руденко – То фортеця чи ожеред вірш.