Моїй вічно молодій Бабуні,
Михайлині Чайковській, в її 75-тиліття.
На фотокарточці далекий світ:
під капелюхом віденської моди
ховає грацію своєї вроди
дівчатко, що йому п’ятнадцять літ.
Воно не знає ще доріг життя,
що виписані в паспорті у долі:
екстаз кохання, іспитів недолі,
ні болю, що не має забуття.
Та вже горить в очах? lan vital,
наснага для далекого маршруту,
лік на апатію – життя отруту,
що роз’їдає, як іржа метал.
Це – щедрого буття простий секрет,
це – паливо нестримного горіння,
що над кордони, понад покоління
людського серця розіпне намет.
Щодень вестиме чарівний рушій
у свіжість досвіду, у свіжість думки,
і вічну молодість віддасть в дарунку
за благородну повноту душі.
Їсть фотокартку ненаситний час,
присипав попіл звалища імперій –
– в живих очах, не тільки на папері,
?lan vital і досі не погас.
Закон життя – безперебійний рух:
вся радість в будуванні, не в споруді.
Свою любов, свій труд віддавши людям,
плекаєш власний вічно юний дух.
1965
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Марта Тарнавська – Травелог. Тост Упиймося мускатом білим із Масандри – красою гір, напиймося з алупкинського фонтана, що повертає молодість, випиймо з ялтинської мінеральної тривалість духу, і будьмо вічні й […]...
- Марта Тарнавська – “Чи можна жити в світі без любові…” “Чи можна жити в світі без любові, без ніжності, без людського тепла, без дружньої і щирої розмови? Скрізь розцвіли зрадливі квіти зла: чеснота нині – […]...
- Марта Тарнавська – N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і крутиться дівоча голова. Букет, мов […]...
- Марта Тарнавська – У лікарні Івасеві Керницькому В очах ласкава усмішка не згасла, та хтось сипнув туди піском тривоги і впала тінь апатії зловісна на синь зіниць, немов смертельна втома. […]...
- Марта Тарнавська – Зальцбург Константинополь, Неаполь і Зальцбург – це найкращі міста у світі. Александер фон Гумбольт (Напис на Монашій горі в Зальцбургу) З нових бараків, що на передмісті […]...
- Марта Тарнавська – Чорний кіт Чорний кіт перебіг дорогу. Не Бодлерівський кіт, що в зелених очах тримає космічну тайну, не улесливий котик у пошуках пестощів тіла – чорний дикий кіт […]...
- Марта Тарнавська – Хвалю ілюзію Учора тут палахкотіла осінь, немов Ван Гог пройшов міським бульваром, покидавши з небесної палітри доспілу щедрість. Я жила тоді Свідомістю, що спалах цей – останній. […]...
- Павло Мовчан – Хвала звуку Куди спішити дереву чи квітці? Підносить зріст угору, наче східці, насіння слів і захвату пилок на висоту довершених думок. Лускою риба пломінь віддзеркалить, щоб ми, […]...
- Марта Тарнавська – Пісня про Зальцбург Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до нас. І загорілись мріями каштани, […]...
- Марта Тарнавська – Фонтан Фонтан – чи пам’ятаєш ти фонтан, що розсипав п’янкий дурман і шуму океан? Цей день – чи пам’ятаєш ти цей день: душа дзвеніла від пісень […]...
- Марта Тарнавська – Plain living and high thinking Щоденно зустрічаю у метро студентів, навантажених книжками. Обкладинки читаю крадькома. Наймення Фройда, Дарвіна, Шекспіра, малознайомі назви дисциплін вселяють в серце невгасиму тугу. Не запідозрить молодий […]...
- Марта Тарнавська – Притягання землі і неба Віз Чумацький на чорному небі ще ніколи не був так близько: небосхилу зазорене чудо – чорна магія вічних зір. Нерозгадану загадку простір у віконця оправив […]...
- Марта Тарнавська – Едельвайси Молитовних висот піднебесні божниці застеляє снігів недоторканий килим. Там шукай джерела чудотворної сили і магічних ключів до життя таємниці. У простий едельвайс чародії альпійські заховали […]...
- Марта Тарнавська – “Ти в моє життя прийшов у вересні…” Ти в моє життя прийшов у вересні, поцілунком першим землю зрушив. Ти пішов з мого життя у вересні і забрав у мене серце й душу. […]...
- Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час і – як колись на мрій аеродромі – гарячим серцем я вітаю вас, мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, […]...
- Марта Тарнавська – Залицяння Сміялась я: ти – іскра електрична, солом’яного спалах ти вогню. Твоє тепло бездомних не нагріє. І сміх мій був фривольний, молодий, мов відгомін давно забутих […]...
- Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, […]...
- Марта Тарнавська – Розмова з філософом по дорозі з Гантеру Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? Чи гріють серце відблиски краси? […]...
- Марта Тарнавська – Біржа На біржі життя купуєш дешеві майбутнього акції та віриш, мов грач, у щастя і вперто ждеш дивіденду. Хотів би ти, спекулянте, з маленьких своїх інвестицій […]...
- Марта Тарнавська – Memento Складаєш задуми і плани в скарбницю, на пізніш, так, як скупар – майбутнім п’яний – несе до банку гріш. Давно готовий до дороги мандрівний виряд […]...
- Марта Тарнавська – “Ось знову – смерть. І звужується коло…” Ось знову – смерть. І звужується коло близьких людей, що разом йшли в життя, і дише пусткою юрба навколо, І ближчає нірвана небуття. Все, що […]...
- Марта Тарнавська – Синтез Бібліотекар, професор права, і директор найбільшої в світі бібліотеки правничих наук, друг мій Морис сьогодні саме на вершинах своєї кар’єри. При вині, у професорськім клубі, […]...
- Марта Тарнавська – Мораторій Стадіон футболістів сьогодні відступили незвичній справі: тут скликають народне віче – мораторій проти війни. Ось ідуть: активісти-студенти, співробітники і професура – колектив-університет. Ось ідуть, щоб […]...
- Марта Тарнавська – Еротика Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. Так з надр землі пробившись, […]...
- Марта Тарнавська – Navigare necesse est Плавба була, мов ще одна пригода. Коли людині вісімнадцять літ, прислів’я, що ось “плавання – конечне”, здається, мов девіз на все життя, і, хоч співали […]...
- Марта Тарнавська – “Вирушив у Життя…” Вирушив у Життя, зібравши в клунок свої Слова і мрії, проходив Мости між країнами і континентами, ріс на чужій землі, як Самотнє дерево, відчував до […]...
- Марта Тарнавська – Maligne Lake Різьбить різьбу абстрактну скульптор – час: що зарис – повість про життя і смерть. Незрозуміла мова ця для нас: красою очі виповнені вщерть. Світ символів […]...
- Марта Тарнавська – “Сваряться люди за дітей, за гроші…” Сваряться люди за дітей, за гроші, за справжню або вигадану зраду, за друзів – і фальшивих, і хороших, за брак любові, помочі, поради… Динаміку відносин […]...
- Марта Тарнавська – Кожна зустріч – прощання Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? Я хочу чути! Запишіть на […]...
- Марта Тарнавська – Geiranger Юність Молодечий порив білопінним збігає потоком з гір, де батьком буття – чародійний чаклун-льодовик, – молодий водоспад білим шумом у синяву фйорду. Пахне морем цей […]...
- Марта Тарнавська – Сіль землі Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли у Крим – Так ми […]...
- Марта Тарнавська – На виставці Ван Гога Не вірилось, що в натовпі туристів зустрінусь я на самоті з мистцем, що плесо гамору порушить камінцем сльоза зворушення – розмова чиста. Та ось розцвів […]...
- Марта Тарнавська – “Непотрібні здаються змагання людей…” Непотрібні здаються змагання людей, коли станеш віч-на-віч із вічністю, з Богом, як душа вирушає в останню дорогу, як у пустку нірвани навіки гряде. На безмовну […]...
- Марта Тарнавська – Діягноз Зенкові Der Tod ist gross. Wir sind die Seinen lachenden Munds. Wenn wir uns mitten im Leben meinen, wagt er zu weinen mitten in uns. […]...
- Марта Тарнавська – Вибір Я проміняла мрію на усмішку, міраж крайнеба на земне тепло; життя розкрилось, мов чудесна книжка, потоком прагнень щастя потекло. Не вірилось захопленій дитині, що це […]...
- Марта Тарнавська – Lackawanna Manufacturing Company Я тільки-но з европейської гімназії: латина занадто свіжа ще в моїй голові. Слово “manufacturing”, що світить синім неоном мені в обличчя у сутінках раннього ранку, […]...
- Марта Тарнавська – Das ewig Weibliche Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, радість життя. Я – земля. […]...
- Марта Тарнавська – The last frontier Маркові та Ії – на далеку дорогу до Каліфорнії Піонери країни ішли неодмінно зі сходу на захід. Куля сонця – вогнистий магніт – всіх тягла […]...
- Марта Тарнавська – Читаючи Лесине листування “…хочу їхати в Єгипет на прощу до єгипетського сонця – вже ж недарма йому такі колосальні святині колись будовано, – певне ж, воно і силу […]...
- Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн…” Не реквієм тобі – подяки гімн: все добре починалося від тебе, все, що в житті здавалось дорогим, що радістю зростало аж до неба. Дівча несміле, […]...