Маркіян Шашкевич – Слово до чтителей руського язика

Схожі вірші:

1. Маркіян Шашкевич – Чом, козаче молоденький Чом, козаче молоденький, Рониш слізоньки дрібненькі, На всхід сонця поглядаєш І так тяженько вздихаєш?.. Ой я, козак молоденький, Роню слізоньки дрібненькі, На Вкраїну поглядаю, За […]...
2. Маркіян Шашкевич – Споминайте, браття милі Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – Славні Русі оборонці Йшли на […]...
3. Маркіян Шашкевич – Згадка Заспіваю, що минуло, Передвіцький згану час,- Як весело колись було, Як то сумно нині в нас! Святовида лиця ясні За Лабою слов’ян чтив. Купайловий танок […]...
4. Маркіян Шашкевич – Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139 Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз Дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин – підлітайте Соколами на врага! […]...
5. Маркіян Шашкевич – Побратимові Отак, Николаю, вкраїнські вірлята І веселять душу, й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері співають. Аж мило згадати, як то […]...
6. Маркіян Шашкевич – Веснівка Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як […]...
7. Маркіян Шашкевич – О Наливайку Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок […]...
8. Маркіян Шашкевич – Над Бугом Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, […]...
9. Маркіян Шашкевич – Бандурист Уривок з піснетвору “Перекинчик бісурманський” Присів на царинці – молодь обступила, Як цвіточку пчоли, а старшина сіла. І вийняв бандурку, і обтер полою, І став […]...
10. Маркіян Шашкевич – Вірна Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. […]...
11. Маркіян Шашкевич – Підлисє Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори, Мою журну неси думку На підлиські двори. Там спочинеш, моя думко, В зеленій соснині; Журбу збудеш, потішишся […]...
12. Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, […]...
13. Маркіян Шашкевич – Поза тихий за Дунай Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню […]...
14. Маркіян Шашкевич – Руська мати нас родила Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?...
15. Маркіян Шашкевич – Місяченько круглоколий закрився хмарою Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. […]...
16. Герасим’юк Василь – Монолог вар’ята Я від сьогодні служу водночас чортові й богу. Дайте дорогу, братчики, раз. Дайте дорогу. Я не боюсь ні погроз, ні образ. Тільки – потроху. Навіть […]...
17. Іван Франко – Переднє слово до другого видання Весною 1887 року вийшла невеличка збірка моїх віршів під заголовком “З вершин і низин”, в котрій, крім кількох десятків дрібних п’єс, ліричних і епічних, містилася […]...
18. Микола Руденко – Ой, наковталися горя ми Ой, наковталися горя ми, Начудувались химерами!.. Дихати хочу зорями І захмеліти озерами. Згиньте, недобрі привиди, Беріївські прислужники! А шахраї та паливоди, Йдіть прибирати нужники. Цю […]...
19. Павло Мовчан – Слово блаженного Прохора з глибини серця Изсыпану же бывшу попелу, и ту абие преложися в соль. Києво-Печерський патерик З лободи роблю хліб і лебедником звуся, обертаю і попіл мирянам на сіль, […]...
20. Леонід Кисельов – Не дайте, щоб заснула край коня Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То наша мати. Іншої не буде. […]...
21. Павло Мовчан – Згадати слово Був смуток в повітрі за чимось утраченим чистим, підводивсь туман, щоб звестись на весь зріст, і весело грали музики троїсті, і пучками жар розгрібав цимбаліст. […]...
22. Леся Українка – Одно слово (Оповідання тубільця з півночі) Було їх тута три, чужих людей; тепер нема. Один умер одразу, як тільки що приїхав, був слабий, такий, як дівчина, огнем […]...
23. Семенко Михайль – Альбатроси Чи бачив хто, як сліпнуть думи І серце розпадається, надвоє розколене? І коли вирисується воно зі стуми – Це ж жах, коли побачить, що воно […]...
24. Павло Мовчан – Слово В форму слова твого перелито жадання, скажеш “яблуко” – вмить заопуклиться плід, сік на пучках проступить лише з дотикання, тінь пообіч застигне кружальцем, як лід. […]...
25. Павло Мовчан – Заново слово Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним – погідна порожнеча хай не приймає крику. Рунь до руниці – злагода кольору – зменшує відстань до тебе, найближчої. Все те […]...
26. Антонич Богдан-Ігор – Слово до розстріляних Це правда: кров з каміння може змити дощ, червона місяця хустина може стерти, але наймення ваші багряніш від рож горять у пам’яті на плитах незатертих. […]...
27. Микола Хвильовий – “Слово “повстання” таємне…” Слово “повстання” таємне Чув я, як в тирсі давно Вечір збентежений темний Скиглив повстання зерном. В грудях моїх зростала Хвиля бурхлива – живець, Подих скорботи […]...
28. Леся Українка – “Не дорікати слово я дала…” Не дорікати слово я дала, І в відповідь на тяжку постанову Ти дав колючу гілочку тернову, Без жаху я в вінок її вплела. Рясніше став […]...
29. Микола Руденко – Стало слово моє земним Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А колись же було, було… Я, […]...
30. Марта Тарнавська – Слово про полк ілюзій Княжа юнь готувала полки до походу, до змагу, щоб добути зі щастя ріки еліксиру наснаги. Піднялися бажань прапори: це ж бо кликали сурми військо мрій […]...
31. Павло Мовчан – Це чарівне слово “завтра” Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет вівсюги, а ген – на […]...
32. Павло Мовчан – Слово Григорія Сковороди Я замовкаю, милосердний творче, в союзі спокою став всевловимим слух, і оглядаю поглядом дозорчим, як гонить долю швидкобіжний дух. А з вежі тіла видно лиш […]...
33. Олесь Гончар – Слово про Мате Залку За Тисою я питав: Чи чули про нього ви? Чи мужній до вас долітав Голос його з Москви? Чи знаєте, як за вас Славний ваш […]...
34. Вірш Миколи Вінграновського – Слово димаря Я належу землі, бо ім’я моє – глина. Я лежав в тишині від життєвого плина. Під дубами і хвилями, під жимолоттю Свої жили багряні я […]...
35. Вірш Василя Голобородька – Хай слово тоді умре Хай слово тоді умре, хай забудеться все сказане і написане. Хай вмовкнуть радіо і промовці, і перестануть виходити органи брехні – газети, і згорять бібліотеки […]...
36. Антонич Богдан-Ігор – Слово про полк піхоти Ми молодість тверду і кучеряву складаємо, мов прапор, на лафетах. У куряві цілує очі слава, горять на небі кулі і комети. Змішалися, у куряві склубившись, […]...
37. Антонич Богдан-Ігор – Слово про чорний полк Об слово дзвонить слово – кусні бронзи віщі. – Співаю, не кляну розгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам! Хвала усім, що з пристрастю цілують сестру […]...
38. Вірш Лесі Українки – Слово, чому ти не твердая криця Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? […]...
39. Вірш Олександра Олеся – “О слово рідне! Орле скутий!..” О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий […]...
40. Володимир Сосюра – Дівчина Ногі босії, стерні коляться, русі коси їй комсомоляться. Як пожар, її личко міниться, очі карії україняться. 1956...