Се було в ті часи, як Месія живий був між людьми.
Се було в ті часи, як його ще на хрест не прибили.
Зготували вечерю для нього апостоли вірні:
хто приніс йому хліба, хто риби, вина та олії;
всі злягли за столами і вкупі з учителем їли,
і незчулись, як більше від нього взяли, ніж для нього принесли.
Тільки потім, уже по вечері, прийшла до господи
Жінка якась “одержима” – їй дав колись поміч Месія –
і принесла для Месії олії пахучої міру,
що не годилась ні в страву, ні в лампу до світла.
Правду казали апостоли: жертва була непотрібна,
їх Месія не звик до царської розкоші, –
нащо йому та олія, що тільки царі уживали?
Чом не сказав він тій жінці: яке тобі діло до мене?
Він же до рідної матері так обізватись одваживсь, –
Нащо приймав він олію і тії гарячії сльози,
що застилали розширений погляд отій одержимій,
нащо він мовив апостолам: дайте їй спокій, тій жінці?..
1.08.1900
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Леся Українка – Прокляття Рахілі (Апокриф) “Чутно крик в Рамі, великий плач і скарга, Рахіль плаче по дітях своїх і не може потішитись, бо їх немає”. (Єв. Матв. 2, 18) […]...
- Леся Українка – В’язень Сидить в темниці в’язень самотний І скрізь блукає поглядом, смутний: То по закуренім низькім склепінню, То по стіні, по брудному камінню. Над головою в нього […]...
- Леся Українка – Примара Я бачу їх, як вони йдуть, здалека, з правіку, йдуть без упину і без кінця, довгою зграєю. Початок тої зграї згубився вдалині, кінця не видко […]...
- Леся Українка – Одно слово (Оповідання тубільця з півночі) Було їх тута три, чужих людей; тепер нема. Один умер одразу, як тільки що приїхав, був слабий, такий, як дівчина, огнем […]...
- Леся Українка – “Угорі так яро сяють зорі…” Угорі так яро сяють зорі, Ні одна не криється за хмари, наче світлом хочуть напоїти небо й море, землю й світ надземний, але небо темне, […]...
- Леся Українка – “Мамо, іде вже зима…” “Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема… Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” – В неньки спитала […]...
- Леся Українка – Метелик Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма […]...
- Леся Українка – “Хто дасть моїм очам потоки сліз?” Хто дасть моїм очам потоки сліз? Ні, нащо сльози, то ж не сніг нагірний, а туга щонайглибша має литись гіркими хвилями. Нагірний сніг ще може […]...
- Леся Українка – “Не співайте мені сеї пісні…” Не співайте мені сеї пісні, Не вражайте серденька мого! Легким сном спить мій жаль у серденьку, Нащо співом будити його? Ви не знаєте, що я […]...
- Леся Українка – Ізраїль в Єгипті Хто мене виведе з цього Єгипту, з краю неволі, з оселі роботи? Син чоловічий, обранець господній? Дух, що з’являвся в огні? Хто б він не […]...
- Леся Українка – “Мрія далекая, мрія минулая…” Мрія далекая, мрія минулая Стала сю ніч надо мною, мов якась постать похила, знебулая над дорогою труною. Мріє! та ж ми вже навік попрощалися, Гострим […]...
- Леся Українка – Пан народовець Ось послухайте, Іванцю, я ж добра вам жичу, я надумав видавати часопись мужичу… Не мужичу, ні, “людову”, вибачте на слові, там я буду боронити справи […]...
- Леся Українка – Граф фон Ейнзідель Чого в пишнім замку ні в однім вікні Всю ніч аж до ранку не гаснуть огні? Чи граф фон Ейнзідель гуляє? Так чом же ні […]...
- Леся Українка – Мердвен Бескиди сиві, червонії скелі, Дикі, непевні, нависли над нами. Се, кажуть люди, злих духів оселі Стали під хмари стінами. З гір аж до моря уступи […]...
- Леся Українка – Прощання В хаті молодого хлопця. Дівчина в гостях, його мила, не коханка, не заручена, – мила. На столі великий, портрет, прикрашений квітками, портрет гарної молодої дівчини, […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (4) Увіходить Йоганна, ще молода жінка, з слідами неабиякої вроди, але дочасно змарніла; убрана вбого, буйні коси, мідяного кольору з золотистими полисками, прикриті простим сільським покривалом. […]...
- Василь Стус – Мов жертва щиростi – життя Мов жертва щиростi – життя, мов молодечих крил пружнавий трiск, як небуттям укрився суходiл. Ти ще на кiнчику пера возносишся увись. а вже пора? Давно […]...
- Семенко Михайль – Я (“Я – жертва погасаючого світу…”) Я – жертва погасаючого світу. Я – поранений звір. Можливо, що прибув на аероліті І кинув довкола зневажливий зір. Дух мій в захопленні можливостей футурних, […]...
- Леся Українка – “Чи тільки ж блискавицями літати…” Чи тільки ж блискавицями літати словам отим, що з туги народились? Чому ж би їм не злинути угору, мов жайворонка спів, дзвіночком срібним? Чом не […]...
- Леся Українка – “Чом я не можу злинути угору…” Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів’я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? Я ж бачила, як хмарка та вродилась: вона повстала […]...
- Леся Українка – “Ось вони йдуть. Корогва у них має…” Ось вони йдуть. Корогва у них має, наче вогонь. Наче дим наступає, сива юрба. Сунуть лави тісні, чутно – співають “про волю пісні”. “Смело, друзья!” […]...
- Леся Українка – “Скрізь плач, і стогін, і ридання…” Скрізь плач, і стогін, і ридання, Несмілі поклики, слабі, На долю марні нарікання І чола, схилені в журбі. Над давнім лихом України Жалкуєм-тужим в кожний […]...
- Леся Українка – Соломон Коли Соломон став царем, то Адоніа мусів уже покинути думку про царювання. Він просив тільки через Вірсавію, щоб Соломон дав йому наймолодшу жінку з Давидового […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (1) Хуса (чоловік середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний, вираз обличчя у нього не лихий, але владний; увіходить заклопотаний і плеще кілька раз у долоні) Гей, […]...
- Леся Українка – “Хочеш знати, чим справді було…” Хочеш знати, чим справді було те, що так колись пишно цвіло, що на серце наводило чари, Світ вбирало в злотисті примари, Те, що сяло, мов […]...
- Леся Українка – Біда навчить Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу […]...
- Леся Українка – Кассандра (2) Кассандрин покій. Кассандра пише Сівілінську книгу на довгому пергаменті. Коло неї великий триніг з запаленим куривом. Поліксена (у білому убранні, червоні стрічки й червоні квітки […]...
- Леся Українка – Про велета (Казка) Давно, в дитячий любий вік, В далекім ріднім краю я чула казку. Чула раз, а й досі пам’ятаю. Мені її розповідав Малий сільський хлопчина […]...
- Леся Українка – Народ пророкові Ти прокляв нас прокльоном важким За жорстокість, упертість і зраду. Сам судив нас, і вирок дав сам, І ніколи не кликав на раду. Скорпіоном язик […]...
- Леся Українка – На стоянці На помості корабельнім Розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти. І крізь мокру сніговицю Бачу я вогонь червоний, наче сонце, що конає у […]...
- Леся Українка – Напис в руїні “Я, цар царів, я, сонця син могутній, Собі оцю гробницю збудував, Щоб славили народи незчисленні, Щоб тямили на всі віки потомні Імення”… Далі круг і […]...
- Леся Українка – Кассандра (4) Частина майдану коло Скейської брами оточена муром. Праворуч, трохи в глибині, – храм, ліворуч – брама. Смеркає. Довгі тіні простягаються через майдан. Невеличкий гурток троянців […]...
- Леся Українка – Камінний господар (3) Печера на березі моря в околиці Кадікса. Дон Жуан сидить на камені і точить свою шпагу. Сганарель стоїть коло нього. Сганарель Навіщо ви все точите […]...
- Леся Українка – Така її доля (Образок з життя) Невелика хата у Пріськи Чугаїхи, але зате порядна, біла, не гірш, як у людей. Та й нащо їй велика хата? Сама вона […]...
- Леся Українка – “Літо краснеє минуло…” Літо краснеє минуло, Сніг лежить на полі; Діти з хати виглядають В вікна… шкода волі! Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: “І нащо зима та […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (3) Хуса От, кара божа з нею! (Плеще в долоні.) Увіходить управитель. Поклич мені Сабіну. Управитель іде. За хвилину ввіходить Сабіна, молода, гарна рабиня-самаритянка, убрана на […]...
- Леся Українка – Кассандра (5) Покій Кассандри. Нема нікого. Деїфоб (ввіходить) Кассандро! сестро! де се ти? Рабині! (Плеще в долоні і гукає.) Рабині, гей! З сусіднього покою увіходить рабиня старенька. […]...
- Леся Українка – Мій шлях На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрівався на шляху зо мною, Того я щирий серденьком вітала: “Самій не […]...
- Леся Українка – До Lady L. W Ти, як осінь, умреш, розіллєшся слізьми над квітками, багрянцем і злотом, передсмертний твій спів пролетить над людьми вітер лине отак над болотом, де й вода […]...
- Леся Українка – Негода В темний вечір сиджу я в хатині; Буря грає на Чорному морі… Гомін, стогін, квиління пташині, Б’ється хвиля, як в лютому горі. Там на березі […]...