Тиху задуму вечірнюю
Напрасна буря розвіяла.
Білу чуприну розтріпавши,
сивії брови насупивши,
з чорних очей розсипаючи
то блискавиці палючії,
то градовиння холоднеє,
гналась вона навісна.
Перешуміла. Та досі ще
Сльози важкі ронить дерево,
бережно-тихо спускаючи
з віття на віття і в діл…
Сумно по гаю осиковім
тіні блукають похилії,
тіні від хмар дощових.
Місячним світлом переткані,
Наче серпанки жалобнії,
між деревами спиняються,
стовбури білі, тоненькії
в тузі німій обіймаючи,
стовбури тихо тремтять.
Страшно дивитись, як сунуться
Тії серпанки без постатів,
сліпо непевними рухами,
наче тіла без душі.
Сунуться марища й журятьея
Тою журбою нелюдською,
що як людину оплутає,
то заморозить всю кров.
Сумно в гаю заспокоєнім,
Вогкою ніччю придавленім,
жаско не так перед бурею,
як після бурі з нудьги.
21.06.1906. Зелений Гай
Схожі вірші:
- Леся Українка – Останні квітки Ох, розкрились троянди червоні, Наче рани палкі, восени, так жалібно тремтять і палають – прагнуть щастя чи смерті вони? Не осиплються тихо ті квіти, Не […]...
- Леся Українка – Імпровізація В гаю далекім, в гущавині пишній, Квіти гранати палкі розцвітають, Мов поцілунки палкі на устах Іншим палким поцілункам назустріч, Мов поцілунки рубінових уст… Спи, моє […]...
- Леся Українка – “Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися…” Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися, поле і гай у серпанки тонкі повилися, марево біле покрило і річку, й сагу, Вітер з полудня несе […]...
- Леся Українка – Надсонова домівка в Ялті Смутна оселя!.. В веселій країні, В горах зелених, в розкішній долині Місця веселого ти не знайшов, Смутний співець! умирать в самотині В смутну оселю прийшов. […]...
- Леся Українка – “Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні?” Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені, так ясно – виразно стає перед очі, як часом […]...
- Леся Українка – Весна зимова Тихо і тепло, так наче і справді весна. Небо неначе спалахує часом від місяця ясного світла, Міняться білі хмаринки то сріблом, то золотом. Ледве на […]...
- Леся Українка – Уривки з листа Товаришу мій! не здивуйте з лінивого вірша. Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене, Розмір, неначе химерная хвиля, Розбивається раптом об кожну малу перешкоду, Ви даремне […]...
- Леся Українка – “Уста говорять: “він навіки згинув!…” Уста говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, Тут в […]...
- Леся Українка – “Люди бояться вночі кладовища…” Люди бояться вночі кладовища, жаских казок і непевних примар, страшно і вдень їм сумних катафалків, чорної ризи, і ладану, й мар. Я не боюся того, […]...
- Леся Українка – Романс Не дивися на місяць весною, – Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. […]...
- Леся Українка – Бранець (Середньовічний мотив) На країну Італьянську сильне військо наступило, – за французькими полками з різних сторін кондотьєри. Всі злетілись, наче галич, наче теє хиже птаство на […]...
- Леся Українка – Бахчисарайська гробниця Палкого сонця промені ворожі На кладовище сиплються, мов стріли, На те каміння, що вкрива могили, Де правовірні сплять, піддані божі. Ні квітів, ні дерев, ні […]...
- Леся Українка – Афра Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі. Закам’янів на бананах широкий нерепаний лист. Ніжні мімози – і ті розгорнули листочки гарячі. Мліють без мрії… Ой, […]...
- Леся Українка – Завітання В темну безсонную ніч, в передсвітнюю чорну годину, Втомленим очам моїм вельми дивна поява з’явилась: Темно-червонее світло, неначе той одблиск пожежі, Лихо віщуючий, темряву ночі […]...
- Леся Українка – “Вже сонечко в море сіда…” Вже сонечко в море сіда; У тихому морі темніє; Прозора, глибока вода, Немов оксамит, зеленіє. На хвилях зелених тремтять Червонії іскри блискучі І ясним огнем […]...
- Леся Українка – Ніобея Діти, діти мої, чи я ж вас навіки втеряла? За що покарана я? За те, що так гордо впевнялась на дітей моїх любих, на їх […]...
- Леся Українка – Сліпець (Нарис-pendant) Motto: Душі ніхто не бачить, а чує – не кожний. Дивна річ, я ніколи не знав напевне, сліпий я чи видющий. Люди часто вважали […]...
- Леся Українка – “Ось вони йдуть. Корогва у них має…” Ось вони йдуть. Корогва у них має, наче вогонь. Наче дим наступає, сива юрба. Сунуть лави тісні, чутно – співають “про волю пісні”. “Смело, друзья!” […]...
- Леся Українка – “Хотіла б я уплисти за водою…” Хотіла б я уплисти за водою, немов Офелія, уквітчана, безумна. За мною вслід плили б мої пісні, хвилюючи, як та вода лагідна, все далі, далі… […]...
- Леся Українка – Спогад з Євпаторії Море стелиться чорним, важким оксамитом, небо чорне і хмарне тяжіє вгорі, тільки де-не-де, мов передсмертним останнім привітом, промовляє зоря до зорі. Невидимками крадуться чорні ворожії […]...
- Леся Українка – “Ой піду я в бір темненький…” Ой піду я в бір темненький, там суха смерека, як розпалю ясну ватру, видно всім здалека. Запалала при смереці смолова ялиця: Горить моя досадонька, мов […]...
- Леся Українка – “Минаю я, було, долини й горн…” Минаю я, було, долини, й гори, і моря гучного непевнії простори, чужі краї обступлять навкруги, Захопить ніч; на горах чорні тіні, на морі хвилі, тумани […]...
- Леся Українка – На стоянці На помості корабельнім Розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти. І крізь мокру сніговицю Бачу я вогонь червоний, наче сонце, що конає у […]...
- Леся Українка – “Ти, дівчино, життям розбита, грай!” Ти, дівчино, життям розбита, грай! Грай на оцих людьми розбитих струнах, Ачей же так гармонії осягнеш, Її ж було в твоїм житті так мало… О, […]...
- Леся Українка – Заспів Південний краю! як тепер далеко Лежиш від мене ти! за горами крутими, За долами розлогими, за морем, Що вже тепер туманами густими Укрилося, бурливе. Та […]...
- Леся Українка – Мати-невільниця Був ясний день, веселий, провесняний, До нас у хату крізь вікно одкрите Вривався гомін голосних потоків, Що бігли вниз по вулиці нагірній, Вітрець влітав і, […]...
- Леся Українка – Королівна – Королівно, ясна панно, ви себе навік згубили! Що з’єднало вас зо мною, вбогим лицарем без спадку? – Мій лицарю, любий пане, се мені гірка […]...
- Леся Українка – Казочка про край царя Гороха Ви чули казочку про край царя Гороха? Чи знаєте, чому людей там стало “троха”? Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг, і знявсь […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по […]...
- Леся Українка – Примара Я бачу їх, як вони йдуть, здалека, з правіку, йдуть без упину і без кінця, довгою зграєю. Початок тої зграї згубився вдалині, кінця не видко […]...
- Леся Українка – Відповідь Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різно розійшлись. Ні, не кажи, що зійдуться колись! Не зійдуться, мій друже, я те […]...
- Леся Українка – “…Ні! я покорити її не здолаю…” …Ні! я покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги повстала, ні маски не вмію накласти на неї, ні в ясну одежу убрати […]...
- Леся Українка – “Стояла я і слухала весну…” Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, […]...
- Леся Українка – Легенди У легендах стародавніх Справедливості немає, все там річ іде про жертви та кривавії події. В тих легендах ми читаем, Як дитяча кров рожева рани гоїла […]...
- Леся Українка – “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…” Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не […]...
- Леся Українка – Кассандра (4) Частина майдану коло Скейської брами оточена муром. Праворуч, трохи в глибині, – храм, ліворуч – брама. Смеркає. Довгі тіні простягаються через майдан. Невеличкий гурток троянців […]...
- Леся Українка – “Гострим полиском хвилі спалахують…” Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч, наче військо мечами двусічними хоче знять вражі голови а пліч. Зброї полиск і гомін розкотистий – […]...
- Леся Українка – Божа іскра Вороги: Геть їх, поетів! навіщо їх співи? Хто тепер слухать їх рад? Нас оглушили вже “тихі мотиви” “Снів” тих, “фантазій”, “балад”! Чули ми й тую […]...
- Леся Українка – “В небі місяць зіходить смутний…” В небі місяць зіходить смутний, Поміж хмарами вид свій ховає, Його промінь червоний, сумний Поза хмарами світить-палає. Мов пожежа на небі горить, Землю ж темнії […]...
- Леся Українка – Блакитна троянда (Дія п’ята) Там же, на курорті. Великий балкон, з нього вид на море і на побережне узгір’я. На балконі, ближче до стіни дому, сидить Оpeст на великому […]...