Всі великі цивілізації почалися на Сході, в південній частині Азії та в східній частині Африки, при великих річках, серед розкішної природи, в теплому, лагідному кліматі. Там повстали цивілізації найдавшнійші в світі: китайська, індійська, єгипетська, далі ассіро-вавилонська, гебрейська (жидівська) і фінікійська. Далі ми довідаємося багато про життя тих народів, тепер же поговоримо про те, як тії народи знали світ і одні других і які думки мали про свій край і про чужину.
Кожний з давніх народів думав, що його рідна країна єсть осередок світа. Думали вони так певне через те, що завжди кожному чоловікові, коли він вийде на широкий простор, здається, що він стоїть посередині якогось великого круга, а як хто приймає виднокол (горизонт) свого ока за справжню границю світа, то він легко може собі думати, що ось то він живе як раз посередині землі. [Разом з тим кожний народ уважав себе найкращим, найрозумнійшим і найсвятішим, то ще може й через те звав свою країну серединою світа, себто найголовнішою часткою землі]. Давні люди не знали, що земля така, як куля, а думали, що вона плисковата і кругла, як колесо, і кругом оточена водою.
І довго ще люди в’являли собі світ таким.
За давніх часів не так легко було їздити по світі, як за наших часів, отже люди тоді дуже мало знали чужину, знали вони тільки ті сторони, які близше були до їхньої, а що дальша була сторона, то дивнійші та неправдивійші разповіді були про неї. Найбільше знали про світ та про людей єгиптяни та фінікійці. Навколо Єгипту жило багато народів різних, (єгиптяни мали з ними справи різні, часто воювалися з ними і знали їх досить близько. Вони часто малювали чужинців на своїх малюнках. Один такий малюнок знайдено в давньому розруйнованому єгипетському місті; на малюнку тому були змальовані чотири людські “раси” [Раса значить – порода людей, за давніх часів було відомо п’ять рас: арійці (до них належали індуси, мідійці і перси потім греки, римляни і більшість європейців), семіти(жиди, фінікійці та ассірійці), єгиптяни або копти, кушіти (всі чорні народи африканські) і монголи (китайці). Сей поділ на раси, описаний у давніх істориків, здебільшого признають і тепер, та тільки не всі вчені однаково ділять відомих тепер народів межи сими расами, а дехто налічує більше рас, ніж тут сказано.]: єгиптянин, негр, семіт і європеєць. Єгиптянин намальований увесь червоний, у білій одежі, з довгими кучерями, з довгастими очима, з великим трохи горбатим носом; він намальований близько бога, що стояв у початку малюнка. Далі, після єгиптянина стоїть негр, чорний, дуже похожий на теперішніх негрів. Далі семіт, або азіат: тіло жовто-біле, на виду смуглявий, ніс горбатий, борода чорна, довга, клином, убраний в коротку барвисту одежу. Потім остатній – європеєць: білий, очі сині, ніс рівний, борода руса, сам високий та стрункий; замість одежі волова шкура, на тілі татуіровка, зовсім дикий чоловік! На других малюнках, замість жида і дикого європейця, намальовані: ассірієць, перс, мідієць і європеєць в одежі, в сандаліях, з сагайдаком і тулою. З сих малюнків ми бачимо, яких народів єгиптяни знали. Монголів, як видно, вони не знали зовсім.
Фінікійці, перші мореходці давні, мали багато городів приморських і їздили морем досить далеко. Єсть давня розповідь про те, як фінікійцям наказав цар Єгипту, щоб вони об’їхали кругом Африку, і щоб виїхали з Червоного моря, а вернулися морем Середземним. Їздили вони три роки; вернувшись, вони розповідали, що, їхавши морем Південним, на захід, бачили сонце по правому боці але їм ніхто не повірив. [Отже так власне мусіло бути, бо вони їхали по той бік екватору]. Другий раз фінікійці доїхали тільки до північно-західнього берегу Африки і, вернувшись, розказували, що вони бачили волохатих людей і люди тії звуться горіллами [Того тепер звуть горіллами великих африканських мавп]. Ще третій раз їздив один фінікієць навколо Африки, але що саме він бачив під час подорожі – невідомо. Окрім сих трьох подорожів відомо, що фінікійці їздили по оливо до теперішньої Британії. З того часу, як почали люди переїздити Гібралтар, почали вони трохи більше знати про чужі землі і перестали собі в’являти світ таким, як колесо. Карта світу, відомого людям, перемінялася потроху і найпізніша карта давніх єгиптян уже чотирокутна, на ій визначено чимало країн і всі береги Середземного моря вималювані досить близько до правди.
Отже єгиптяни, ассірійці, жиди, фінікійці і негри зналися трохи між собою, але всі вони знали тільки байки про азіатів. Перси, інші арійці та китайці, хоч і були сусідами, однак дуже мало знали один одного. Отже про історію кожного з сих трьох народів найбільше можна довідатись з їх власної літератури, а дещо теж і з грецьких істориків. Відколи учені навчилися добре разбирати давнє письмо, вони багато дізналися про історію давніх народів. Про давні звичаї та життя можна багато довідатися з малюнків, статуй і речей для щоденного вжитку, що зосталися по давніх людях. Порівнюючи давні мови, учені побачили, який народ якому ріднійший, хто від кого навчився чого, і таким способом установлено “сім’ї” народів, або “раси”. Хоч і не завжди можна вірити давній літературі, бо в ній багато байок, однак все таки, рівняючи її з істориками грецькими та з літературою сусідів, можна бачити, що в ній правда, а що неправда. За те з останків давнього хисту, ми бачимо правдиву, певну історію, історію хисту, історію цивілізації.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)