Було се за часів святої Германдади:
Кати-ченці взяли єретика
і повели його до Торквемади
на інквізицію. І чутка є така:
Спочатку мученик мовчав,
І тільки сльози текли по непорушному лиці,
мовчав на допити, мовчав на всі погрози,
раз застогнав – і мук ще додали ченці.
Раз крикнув. “Є на каяття надія, –
Сказав великий серцевідець-кат: –
Залізом і вогнем ми виженемо змія
з його душі – і вигоїться брат!
Завдайте ще йому!” І завдали тортури
Несвітської, нема на неї слів,
здавалося, впадуть від жаху мури,
моливсь один з ченців, щоб єретик зомлів.
Він не зомлів. І сталось дивне диво:
Всміхнулися поблідлії уста,
погаслі очі спломеніли живо,
і мовив мученик: “Ченці, ради Христа,
Давайте ще вогню! Вогонь моя відрада.
О, дайте ще, благаю вас, кати!”
“Спаліть його зовсім, – дав вирок Торквемада, –
Надії вже нема. Перемогли чорти!”
Схожі вірші:
- Леся Українка – “Хочеш знати, чим справді було…” Хочеш знати, чим справді було те, що так колись пишно цвіло, що на серце наводило чари, Світ вбирало в злотисті примари, Те, що сяло, мов […]...
- Леся Українка – “Минаю я, було, долини й горн…” Минаю я, було, долини, й гори, і моря гучного непевнії простори, чужі краї обступлять навкруги, Захопить ніч; на горах чорні тіні, на морі хвилі, тумани […]...
- Леся Українка – Пророчий сон патріота Що за диво, що за нове чудо!.. Перед світом у святу неділю Вельми дивний сон мені приснився, Що немов я опинився в Римі, Там я […]...
- Володимир Сосюра – Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене за груди, заливався з радості […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Було, роблю що, чи гуляю Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все виглядала, Чи не шле за […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по […]...
- Олесь Гончар – Все, що було, ми забудемо Все, що було, ми забудемо, Все, що нема, ми зап’єм, А може, їдучи Рудними, Серце своє розіб’єм. Горами Чорними Рудними Завтра ми підемо знов. І […]...
- Максим Рильський – Поцілунок У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась – і дивне диво сталось: Уста, […]...
- Леся Українка – “То, може, станеться і друге диво…” To, може, станеться і друге диво Євангельське? Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу, І саме в ту хвилину, як у тузі Я буду гірко […]...
- Леся Українка – Одно слово (Оповідання тубільця з півночі) Було їх тута три, чужих людей; тепер нема. Один умер одразу, як тільки що приїхав, був слабий, такий, як дівчина, огнем […]...
- Леся Українка – Кассандра (3) Покій Андромахи. Рабині прядуть і тчуть, деякі гаптують і шиють. Андромаха тче великий білий плат, обходячи навколо високі кросна. Андромаха (до рабинь) Підіть на браму […]...
- Василь Стус – Церква святої Ірини Церква святої Ірини криком кричить із імли, мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Мороком горло обгорне, ані тобі продихнуть. Здрастуй, Бідо моя […]...
- Микола Руденко – Із окопних часів, із важких лихоліть Із окопних часів, із важких лихоліть, Не зумівши миритись на хлібі легкому, Я дерусь по драбині, що в грудях стоїть, Хоч високих щаблів і не […]...
- Перебийніс Петро – Батькова дорога Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає вороття, – бачу: стежкою земною […]...
- Леся Українка – Трагедія Чує лицар серед бою, Що смертельна рана в грудях, стиснув панцира міцніше, аби кров затамувати. Бачить з вежі гарна дама, Що поблід її коханий, що […]...
- Семенко Михайль – Було біля моря весело Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн’ик. Вдивлятись у даль отруєну, Де […]...
- Леся Українка – Жертва Се було в ті часи, як Месія живий був між людьми. Се було в ті часи, як його ще на хрест не прибили. Зготували вечерю […]...
- Вірш Миколи Руденка – Моє життя безрадісне було Моє життя безрадісне було – Можливо, на тім світі ліпше буде. Та часом вранці вийду за село І уклонюсь ромашці, ніби чуду. А потім задивлюсь […]...
- Степан Руданський – Вовки “Чого, жидку, так збілів? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село […]...
- Дмитро Павличко – “Не пригадуй, що було! Не треба…” Не пригадуй, що було! Не треба Дотикатись до заглухлих ран. Вже душа не б’ється в креші неба, Як розбитий громом океан. Благодать зійшла на темні […]...
- Микола Вінграновський – Але було вже пізно мальвам Але було вже пізно мальвам, І літові, і ластівкам, Лиш далечінь синьоблагальна Когось благала: не пускай!.. Але – прощалось. Вітром-листом Чи по тобі, чи по […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова (1) Хуса (чоловік середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний, вираз обличчя у нього не лихий, але владний; увіходить заклопотаний і плеще кілька раз у долоні) Гей, […]...
- Леся Українка – Надія Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще […]...
- Леся Українка – Метелик Бідний нічний сірий метелик сидів в темному вогкому льоху за бочкою з капустою. Сидів він сумно, стуливши свої темні крильця. Так смутно йому було, дарма […]...
- Леся Українка – Якутська поема Се ви питаєте за тих, що тут застрелились на варті? Та добре, розкажу про них, хоч то вони й не дуже варті: були якути-дикуни, і […]...
- Леся Українка – На давній мотив – На добридень, ти моя голубко! “На добридень, мій коханий друже!” – Що ж сьогодні снилось тобі, любко? “Сон приснився, та дивненький дуже”. – Що […]...
- Леся Українка – Любка Була в мами доня, Любка чорнобрива, Розумная, гарна та нетерпелива. Було, часом мама в місто виїжджає, – Там-то вже пильненько доня виглядає! От підросла Любка, […]...
- Леся Українка – Адвокат Мартіан Драматична поема Діячі Адвокат Мартіан Емілій. Аврелія – його дочка. Валент – його син. Альбіна – його сестра. Люцілла – її дочка, Мартіанова небога. Констанцій […]...
- Леся Українка – L? gende des si? cles Здавен, було, марю: коли б мені сила, То я б у той храм таємничий вступила, де світять крізь пітьму науки дива, де людська не хилиться […]...
- Леся Українка – Примара Я бачу їх, як вони йдуть, здалека, з правіку, йдуть без упину і без кінця, довгою зграєю. Початок тої зграї згубився вдалині, кінця не видко […]...
- Леся Українка – Йоганна, жінка Хусова Драматичний етюд Особи: Хуса, або Хузан – приставник Ірода Антипи, тетрарха галілейського. Йоганна – жінка його. Мелхола – мати його. Сабіна – рабиня його. Публій […]...
- Леся Українка – Граф фон Ейнзідель Чого в пишнім замку ні в однім вікні Всю ніч аж до ранку не гаснуть огні? Чи граф фон Ейнзідель гуляє? Так чом же ні […]...
- Леся Українка – Щастя (Легенда) Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя […]...
- Леся Українка – Сліпець (Нарис-pendant) Motto: Душі ніхто не бачить, а чує – не кожний. Дивна річ, я ніколи не знав напевне, сліпий я чи видющий. Люди часто вважали […]...
- Леся Українка – “Якби я знав, що їм нема рятунку…” Якби я знав, що їм нема рятунку, що близько смерть і згуба неминуча, то я благав би марева в пустині: хто мусить погибати на безвідді, […]...
- Леся Українка – Письмо (Історія фінікійців) Фінікійці казали, що їх навчив письма бог Тааут, се дуже нагадує легенду єгипетську про Тога, що видумав письмо і всі науки людські, та може то […]...
- Леся Українка – Країна Тигру та Єфрату На високих Арменських горах починаються обидві річки, Тигр та Єфрат. Ті річки спочатку течуть далеко одна від другої, але потім, помалу зближаючись, зливаються в однім […]...
- Василь Стус – Їх було двоє – прибиральниця i двiрник Їх було двоє – прибиральниця i двiрник. Вони сидiли на Володимирськiй гiрцi – там, де видно увесь Труханiв острiв, Дарницю i навiть поближнi трамваї, i […]...
- Леся Українка – Кассандра (1) Кімната в гінекеї (жіночій половині) Пріамового дому. Гелена сидить на низькім різьбленім стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці; сама пишно вбрана, на поясі […]...
- Леся Українка – “Мої любі, до мене ходіть! я сама” Мої любі, до мене ходіть! я сама. Поговоримо думами тихо. Межи мною і вами нікого нема – не розлучить ні щастя, ні лихо, я спокійна, […]...