Дорога довга. Чагарі, долини,
На небі палкому ніде ні хмари.
Ми їдемо, спочинку ні хвилини.
Коли зненацька чую: “Ось Байдари!”
Дивлюся: брама, сиві дві скелини…
О, що се? Чудо чи потужні чари?
Немов заслона впала і відкрила
Натури дивні, краснії дари,
Що досі від людських очей ховались.
Щоб тута жити, треба мати крила!
Вже люди, певне, від тії пори
Тут не живуть, як з раєм попрощались.
Мов невидимая рука тут положила
Границею отсії дві гори,
Що високо до неба поздіймались.
Один зелений бескид, другий – темний.
Здалека море хвилі золотії
Шле, наче провість волі і надії…
Чи се той світ, загублений, таємний,
Забутий незабутній рай надземний,
Що так давно шукають наші мрії?..
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Леся Українка – Вишеньки Поблискують черешеньки В листі зелененькім, Черешеньки ваблять очі Діточкам маленьким. Дівчаточко й хлоп’яточко Під деревцем скачуть, Простягають рученята Та мало не плачуть: Раді б вишню […]...
- Леся Українка – Do (Гімн. Grave) До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. І буде струна урочисто і тихо лунати, І пісня від серця поллється. По світі широкому […]...
- Леся Українка – “Чом я не можу злинути угору…” Чом я не можу злинути угору, туди, на те верхів’я золоте, де місяць просвітив біляву хмарку? Я ж бачила, як хмарка та вродилась: вона повстала […]...
- Леся Українка – “Ой піду я в бір темненький…” Ой піду я в бір темненький, там суха смерека, як розпалю ясну ватру, видно всім здалека. Запалала при смереці смолова ялиця: Горить моя досадонька, мов […]...
- Леся Українка – Народ пророкові Ти прокляв нас прокльоном важким За жорстокість, упертість і зраду. Сам судив нас, і вирок дав сам, І ніколи не кликав на раду. Скорпіоном язик […]...
- Леся Українка – “Дивилась я на тебе і в ту мить…” Дивилась я на тебе і в ту мить нестямилась, як рука самохіть для тебе почали вінок сплітати, – була твоя краса, як ті гранати…...
- Леся Українка – Дочка Ієфая Пусти мене, мій батеньку, на гори, Де ряст весняний золотом жаріє, Де вітер цвіт в мигдалів обсипає, – Хай він мене дощем рожевим скропить, Оплаче […]...
- Леся Українка – “Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, все […]...
- Леся Українка – Таємний дар Плакати довго Єгипет не вміє. Умив свої пальми, Руно зелене та буйне ланів понаднільських скропив І підновив позолоту блискучу в розлогій пустині, Та й усміхається […]...
- Леся Українка – Весна зимова Тихо і тепло, так наче і справді весна. Небо неначе спалахує часом від місяця ясного світла, Міняться білі хмаринки то сріблом, то золотом. Ледве на […]...
- Леся Українка – Відгуки Пролітав буйний вітер над морем, По безмірнім, широкім просторі; Білі хвилі здіймались високо, І знялися од вітру ще вище, Загукали, як військо вороже, Заглушили вони […]...
- Леся Українка – “Хто вам сказав, що я слабка…” Хто вам сказав, що я слабка, Що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? Ви чули, раз я завела Жалі […]...
- Леся Українка – “Гей, піду я в ті зелені гори…” Гей, піду я в ті зелені гори, де смереки гомонять високі, понесу я жалі одинокі та й пущу їх у гірські простори. Кину свої жалі […]...
- Леся Українка – Віла-посестра Гей, на бога, що за дивне диво? Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав […]...
- Леся Українка – Прокляття Рахілі (Апокриф) “Чутно крик в Рамі, великий плач і скарга, Рахіль плаче по дітях своїх і не може потішитись, бо їх немає”. (Єв. Матв. 2, 18) […]...
- Леся Українка – Північні думи Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, – кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь. Нестиму вінець, Той, що сама положила […]...
- Леся Українка – Щастя (Легенда) Се було в початку віків. Новостворений світ сіяв чудовою красою, скрізь була гармонія, ясне, повне життя. Цвіла божа мрія, розкішна й лагідна. Людське життя […]...
- Леся Українка – Уривки з листа Товаришу мій! не здивуйте з лінивого вірша. Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене, Розмір, неначе химерная хвиля, Розбивається раптом об кожну малу перешкоду, Ви даремне […]...
- Леся Українка – Ізраїль в Єгипті Хто мене виведе з цього Єгипту, з краю неволі, з оселі роботи? Син чоловічий, обранець господній? Дух, що з’являвся в огні? Хто б він не […]...
- Леся Українка – На вічну пам’ять листочкові Ой палка ти була, моя пісне! Як тебе почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар. Хтіла я тебе […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по […]...
- Леся Українка – “О, як то тяжко тим шляхом ходити…” О, як то тяжко тим шляхом ходити, широким, битим; курявою вкритим, де люди всі отарою здаються, де не ростуть ні квіти, ні терни! Здалека вабить, […]...
- Леся Українка – “Ой я постреляна, порубана словами…” Ой я постреляна, порубана словами, Душа моя на рани знемагає, неначе стрілами і гострими мечами, мене його рука здалека досягає. Ой ви, слова, страшна, двусічна […]...
- Леся Українка – Товаришці на спомин Товаришко! хто зна, чи хутко доведеться Провадить знов розмови запальні, Нехай, поки від них ще серце б’ється, Я вам на незабудь спишу думки сумні. От, […]...
- Леся Українка – Конвалія Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. Та недовго навтішалась Конвалія біла, – І їй рука чоловіча Віку вкоротила. […]...
- Леся Українка – “То була тиха ніч чарівниця…” То була тиха ніч чарівниця, Покривалом спокійним, широким Простелилась вона над селом, Прокидалась край неба зірниця, Мов над озером тихим, глибоким Лебідь сплескував білим крилом. […]...
- Леся Українка – “Ти, дівчино, життям розбита, грай!” Ти, дівчино, життям розбита, грай! Грай на оцих людьми розбитих струнах, Ачей же так гармонії осягнеш, Її ж було в твоїм житті так мало… О, […]...
- Леся Українка – “Великеє місто. Будинки високі…” Великеє місто. Будинки високі, Людей тих – без ліку! Веселую чутно музику. Розходяться людськії лави широкі, Скрізь видно ту юрбу велику. І все чужина! ох, […]...
- Леся Українка – Бахчисарай Мов зачарований, стоїть Бахчисарай. Шле місяць з неба промені злотисті, Блищать, мов срібні, білі стіни в місті, Спить ціле місто, мов заклятий край. Скрізь мінарети […]...
- Леся Українка – Питання Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? Ні! Певне, ти мене ніколи не […]...
- Леся Українка – “Якби вся кров моя уплинула отак…” Якби вся кров моя уплинула отак, як сі слова! Якби моє життя так зникло непримітно, як зникає вечірнє світло!.. Хто мене поставив сторожею серед руїн […]...
- Леся Українка – “Ой високо сонце в яснім небі стало…” Ой високо сонце в яснім небі стало, Гаряче проміння та й порозсипало, По хвилях блакитних пливе човен прудко. От і берег видко! прибули ми хутко. […]...
- Леся Українка – “Ой в раю, в раю, близько Дунаю…” Ой в раю, в раю, близько Дунаю виросло зело, всім нам весело. В нього стебельце – з коп’я деревце, на ньому гілки – золоті стрілки. […]...
- Леся Українка – Афра Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі. Закам’янів на бананах широкий нерепаний лист. Ніжні мімози – і ті розгорнули листочки гарячі. Мліють без мрії… Ой, […]...
- Леся Українка – Хвилина розпачу О горе тим, що вроджені в темниці! Що глянули на світ в тюремнеє вікно. Тюрма – се коло злої чарівниці, Ніколи не розіб’ється воно. О […]...
- Леся Українка – Мрії в бурю Лежу самотна в накритті важкому, від холоду, чим можу, боронюся, щоб не впивався в тіло пазурами, і бурю слухаю… Як тонко свище Шнурок від лота, […]...
- Леся Українка – Опис давнього Єгипту В високій країні (в горах) в екваторіальній Африці є багато потоків та джерел, вони, збігаючи з гір, течуть на північ, збігаються в одне озеро, а […]...
- Леся Українка – Fiat nox! “Хай буде тьма!” – сказав наш бог земний. І стала тьма, запанував хаос, Немов перед створінням світу. Ні, ще гірше Був той хаос, бо у […]...
- Леся Українка – Pontos Axeinos При березі гори в жалобі, Снігами лямовані хмари всі чорні, мов покрив на гробі, під ними узгір’я, як мари… Така тут земля. А на морі… […]...
- Леся Українка – Лісова пісня (Пролог) Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, […]...