Ты белых лебедей кормила,
Откинув тяжесть черных кос…
В. Брюсов
Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині
І дихни наді мною легким лебединим крилом,
Хай навіються сни, теплі сни лебедині,
І сполоха їх місяць тугим ясеновим веслом.
Зацвіте автострада доспілими гронами,
Змиє коси рожеві в пахучім любистку зоря.
З твого чистого ставу між лататтям та Оріонами
Ти лебедкою плинеш у безкресі мої моря.
Одягни мене в ніч, одягни мене в хмари сині
І дихни наді мною легким лебединим крилом.
Пахнуть роси і руки. Пахнуть думи твої дитинні.
В серці плавають лебеді. Сонно пахне весло.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Іван Драч – Музичний етюд Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі твоєї журби, І сімфонії чорні […]...
- Іван Драч – Єдина, з твоїх фантазій Єдина, з твоїх фантазій Мені в пам’ятку єдина… Мужчина з крилом підбитим Схилився над юною жінкою. Вуста її спрагло кличуть, А руки горять з розпуки, […]...
- Іван Драч – Соняшний етюд Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжові, тугі, З тривожними музичними очима. Ось сонце віри, чисте і […]...
- Іван Драч – Етюд кохання Кохати – нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати – це щомиті дивуватись, Це – задихатись з подиву – любові. Це – припадати […]...
- Іван Драч – Тихий етюд Що несеш мені в тихому імені, В зливі кіс, перевитій, важкій? Що нашепчуть вуста твої стримані Несповитій тривозі моїй? Чи над каннами над пломенистими, Де […]...
- Іван Драч – Нічний етюд Не кров з молоком, а кров із ніччю – Про тебе задумуватись весняною порою І сльози збирати по твоєму обличчю Тугою всезнаючою рукою. Ти – […]...
- Іван Драч – Калинова баляда Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо мої клекоти сині спроможні. Не […]...
- Іван Драч – Баляда про соняшник Були руки і ноги в соняшника, Було тіло – шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу І в пазуху рвав […]...
- Іван Драч – Крила Новорічна баляда Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, […]...
- Іван Драч – Баляда про відро Я – цинкова форма. А зміст в мені – вишні, Терново-огненні запилені кулі, Що зорі багряні пили на узвишші І зірвані, п’яні лежать, як поснулі. […]...
- Іван Драч – Баляда синтези Бенкет грози. Громаддя грому Гряде з-під чорної гряди. Так блискавок шорстку солому Вітри скиртують молоді. Так закипають буйні губи Блакитногрішні, Боже мій, Так дощову сонату […]...
- Іван Драч – Чому ти серце, все болиш частіш? Чому ти серце, все болиш частіш? Пора б тобі вже бути бронзовіш, А ти кипиш, од муки розпанахане, Вогонь горить буйніш – не тихне і […]...
- Іван Драч – Баляда двох На вогкім зіллі руки білі (І сонми дум, і думні сни…) Так дихали, так тихо вміли Приспати тіні тишини. Ошатна, золота, пахуча – Вона лежала […]...
- Іван Драч – Б’ють кропом у ніздрі осінні базари Б’ють кропом у ніздрі осінні базари, І яблука тяжко на зиму пашать. Дні мчать у непам’ять, як темні хозари, Принишклим морозом цвіте сіножать. Блакитний мороз […]...
- Іван Драч – Робота і дозвілля Одна кімната – наліво, Друга кімната – направо, Моя кімната – посередині. В одній кімнаті Робота День і ніч вистукує на машинці. В другій кімнаті […]...
- Іван Драч – Баляда про скромність – Не вистачає йому скромності! – Кричало круг мене голодне кодло Скромних графоманів і чесних заробітчан. – Так, трохи не вистачає йому скромності! – Великодушно […]...
- Іван Драч – Без тебе світ – це тьмавий морок Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем тверда. Без тебе сонце – […]...
- Іван Драч – Смерть Шевченка (симфонія) Сто років – зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Поет став морем. […]...
- Іван Драч – Баляда про дядька Гордія Поруч з темінню став на порозі – І світла пучок веде мене в хату, Наозирці торкаючись брів мого серця Кострубатими гасовими спалахами. Заходжу до нього, […]...
- Іван Драч – Перо Перо, мій скальпелю вогненний, Ти мій жорстокий лиходій, Мій дикий поклик цілоденний, Первоцвіт мій, перволюб мій! Нам розтинати дні ці карі До серцевини, до зорі, […]...
- Іван Драч – Міражі Хижий вихор тне ножами, Хиже сонце тяжко спить, Сон виткими віражами В міражі мої летить. Мерехтять вони – облесні, Чесним намірам чужі, Безсловесні, безтілесні, Надто […]...
- Іван Драч – Імпровізація Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з трьох стеблинок, З трьох стеблинок-вартовинок, […]...
- Іван Драч – Мачинка Мороз вже сивий доцвітає, Вже день од холоду закляк, А тут, де падолист витає, Між листом жовтий сяє мак. Мала мачинка і кульгава, На ній […]...
- Іван Драч – Ода чесному боягузові Ти вбив свій горизонт і небо отруїв, Дав дулю сонцеві і плюнув в очі хмарі. Живеш повзком і помисли свої Ростиш в клоаці з підлістю […]...
- Іван Драч – Весняна акварель Це вже не сон – це сон-трава Гущінь замшілу прорива, І ніжним чадом, чудом чистим Бузкова свічка понад листом Вже злотом-пломенем жива. Це вже не […]...
- Герасим’юк Василь – Дидактичний етюд I Коли в тобі зрубали щось високе і горде, і воно впало на душу, мов колода, і не анабш, куди її подіти… (Спалиш – сам згориш!) […]...
- Іван Драч – Баляда про люльку Перепій на Січі – козаків не збудити Ні дротянкою чорную, ні вогнем гаківниць, Тільки хитрий Підкова, пан отаман сердитий, Люто люльку спиваючи, спить-не спить горілиць. […]...
- Іван Драч – Таємниця буття Десь там, у найвищих глибинах, Десь там, у найглибших висотах, Таємниця вродилося, як пелюстина, Як бджола в золотистих сотах. Уся – з найтемнішого світла, Уся […]...
- Дмитро Павличко – “Пахне хлібом трава…” Пахне хлібом трава, Що купала мене з дитяти, Пахнуть хлібом слова, Що мене їх навчила мати. Пахне хлібом терпка Пісня батькової стодоли, Пахне хлібом рука, […]...
- Іван Драч – Ніч западається. Крикне криком ранок Ніч западається. Крикне криком ранок. І сонце вдарить сонцем навсбіч. На лижах вирвусь я за полустанок, Де горло річки булькотить, мов ніч. Така ж вона […]...
- Іван Франко – Котляревський Орел могучий на вершку сніжному Сидів і оком вдовж і вшир гонив, Втім, схопився і по снігу мілкому Крилом ударив і в лазур поплив. Та […]...
- Іван Франко – Беркут З укритого гнізда в скалистій десь щілині З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині – З таємних мов джерел гнівлива думка рветься, Облетить світ, […]...
- Микола Вінграновський – Крізь час, і простір Крізь час, і простір, і крізь дерева, освітлені ніччю, Летить на мене доля моєї Вітчизни і людства. І сиза чайка б’ється наді мною… 1964...
- Олесь Гончар – Гірський етюд Мов дівчата худенькі, ялини Розбрелись по безпліддю гір. Дерев’яна гірська хатина, Чорних буйволів повен двір. І хазяйська дочка-мадярка Виносить мені молока. Усміхнулась до мене жарко, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Поворот Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем на коліна. Ой, похилилось надо […]...
- Павло Мовчан – Віддзеркалення (“Мій відбиток, наче гальку…”) Мій відбиток, наче гальку, дошліфовує вода, і виплутується чайка, бо зелена борода розпустилась за водою – в ній краснопери живуть. Чорні хмари наді мною – […]...
- Іван Франко – “Непереглядною юрбою…” Непереглядною юрбою Ідуть за днями дні мої, Так страшно одностайні всі, Як олов’яні хмари ті, Що звільна линуть надо мною. Без діл, з закутими руками, […]...
- Борис Грінченко – Матері Ти наді мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, І сповивала, і кохала, Мене малого доглядала. Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи […]...
- Герасим’юк Василь – Фантастичний етюд На ту стаєньку вийшов я вночі. За мною – голий ліс. Пора – квітнева. Та зацвіла вже гілка черешнева й світила, заховавшись у кущі. Ще […]...
- Іван Франко – Тріолет І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні! І ти лукавила зо мною! І нетямущому мені Затрули серце гризотою Ті […]...