Герасим’юк Василь – Анна

Схожі вірші:

1. Анна Ахматова – В сороковому році (в перекладі М. Тарнавської) Анна Ахматова В сороковом году 1. “Тоді, як ховають епоху…” Когда погребают эпоху… Тоді, як ховають епоху, Надгробний псалом не звучить. Кропива з чортополохом Нехай […]...
2. Герасим’юк Василь – Перед тобою, над горою Перед тобою, над горою – ліс темний, високими снігами спинений. За тобою, під горою – село вечірнє, першою колядою засвічене. У твоїх бесагах – вечеря […]...
3. Герасим’юк Василь – Йде сніг Йде сніг. Я стою у траві, яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, пожовклі і гострі, як стріли. Хто їх за коріння трима в […]...
4. Павло Мовчан – Сліпий дощ сорок першого року Звідкіль цей дощ, коли ані хмарини, ні цятки в небі – вимита блакить: течуть, течуть єднальні волокнини, а поміж ними і життєва нить. Цей зрячий […]...
5. Герасим’юк Василь – Що тебе пригинає Що тебе пригинає до сирої землі? Це твоя тайна таїн дотліває; в золі. Ця зола це вчорашня, це не дим – це туман. Ця земля […]...
6. Роман Купчинський – Не сміє бути в нас страху Не сміє бути в нас страху і жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! Кладочка, кладочка узесенькая. Дівчино, рибчино молоденькая. До […]...
7. Герасим’юк Василь – Балада На кичері – хата одна. В хатині тій – жінка одна. За хатою – грядка і паша. Є старші на світі жінки, маленька вона, без […]...
8. Герасим’юк Василь – Боже мій, Боже, в чорну днину Боже мій, Боже, в чорну днину крила вона схотіла мати, щоб Полетіти на Україну свОго милОго шукати. Як їй тоді засвітало, Боже? Як вона тоді […]...
9. Анна Ахматова – “Востаннє ми зустрілися тоді…” (в перекладі М. Тарнавської) Анна Ахматова В последний раз мы встретились тогда… * * * Востаннє ми зустрілися тоді На набережній, де завжди стрічались. У Неві тісно стало вже […]...
10. Герасим’юк Василь – Не відав, ні, той вершник, хто і нащо Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На пагорбах білила полотно. Я знаю: […]...
11. Анна Ахматова – “І знов мені листа не принесли…” (в перекладі М. Тарнавської) Анна Ахматова Сегодня мне письма не принесли… * * * І знов мені листа не принесли: Невже забув, невже кудись поїхав? Весна дзвенить, як срібні […]...
12. Герасим’юк Василь – Люблю мамин почерк Люблю мамин почерк. Слова її переловім. Їх можна читати, шептати і не відпускати. Не жить мені більше, у світі не жить молодім, та нинішню радість […]...
13. Ольжич Олег – Археологія Л. Мосендзовi Поважна мова врочистих вiтрин. Уривчастi передвiку аннали. – Ми жали хлiб. Ми вигадали млин. Ми знали мiдь. Ми завжди воювали. – Мене забито […]...
14. Герасим’юк Василь – Львів Із Бориса Чичибабіна І статуї Христа, і статуї владик у сяєві колон поникли нині в нішах… Ти, справді, левів град. Жорстокий ти і пишний. У […]...
15. Герасим’юк Василь – Мотив Блукав і світу білого не бачив, на велелюдді, як у пущі, жив. Але почув не шепіт – легіт наче: “Згадай мотив”. І ти згадав мотив. […]...
16. Іван Франко – “Був у нас мужик колись…” Був у нас мужик колись, Що їв хліб і сало, – Днесь такі перевелись, Хліба всім не стало. Був і піп у нас колись, Працював, […]...
17. Герасим’юк Василь – Старовинне світло З полонини Кознєски і ні з якої другої вся Чорногора мені – як розповита… З кожної полонинки, з кожного верха бачу на полонині Кознєсці двох. […]...
18. Герасим’юк Василь – Злива була у Ворохті давнього дня Злива була у Ворохті давнього дня. Пізні дощі гори товкли і місили. Сивий гуцул просив над трупом коня: “Боже, дай мені сили”. Ті, що і […]...
19. Герасим’юк Василь – Гой Великий ворожбит живе в Карпатах. Він ще живе. Його назвали – Гой -. Він ще не має права помирати – хай світ не той. Хай […]...
20. Герасим’юк Василь – Рівноапостольний Святий Рівноапостольний Святий Князь Володимир Великий тримає над Києвом хрест важкий не відпускає Дніпровий рій на Вавілонські ріки. З хитрих ваших образ і гримас князь давно […]...
21. Роман Купчинський – Боже Великий Стрілецька і пластова молитва Боже Великий, Творче всесвіту, На нашу землю поглянь! Ми були вірні Твому завіту, Вислухай нині наших благань. Люд у кайданах, край […]...
22. Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. […]...
23. Микола Вінграновський – До нас прийшов лелека До нас прийшов лелека З косою на плечі, Води напився з глека Та й сів на спориші. І так сидів лелека, І думав те, що […]...
24. Дмитро Павличко – “Десь далеко в полі, біля стежки…” Десь далеко в полі, біля стежки, Кароокий соняшник стоїть. Там згубила ти свої сережки На землі розпеченій, як мідь. Там шукали ми твоєї згуби Ночами […]...
25. Василь Стус – Церква святої Ірини Церква святої Ірини криком кричить із імли, мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Мороком горло обгорне, ані тобі продихнуть. Здрастуй, Бідо моя […]...
26. Герасим’юк Василь – Іржавий осінній явір Як пахне явір восени! Як пахне явір! Ще й при потоці, наяву, вві сні, в уяві… Яка роса по кім біжить! Холодна, сива… Вона спадає […]...
27. Семенко Михайль – Фальшивим тоном Тремтячі тіні в душі моїй І вона. З нею – сум, а не радість німа, Невиразність мрій. Оголений стою на морозі, Конаю. В пів на […]...
28. Герасим’юк Василь – Ти в руки не береш Ти в руки не береш сокиру або кріс, але й тобі кортить у зрубі весняному, як предку, що рубав по всій Європі ліс, на великодній […]...
29. Герасим’юк Василь – Друге послання Дмитра з Кутів до галичан Я прочитав Книгу Мертвих, кажу: Країна мертвих старша від країни живих, там немає Галичини, там нема героїв, дарма ваші герої все забрали з собою. Невже […]...
30. Герасим’юк Василь – Літа душа, немов лоша у зливі Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й своєї втіхи не збагне. Хоч […]...
31. Семенко Михайль – Осінь між гір Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт і свист? Я чую твої […]...
32. Павло Мовчан – “Вуста, переповнені подихом, мовкнуть…” Вуста, переповнені подихом, мовкнуть, бо сонячна нитка пронизує бік, і кров витискає зіржавілу голку, що ходить по жилах цілісінький вік. Снується та нитка від вчора […]...
33. Василь Стус – Шевченко. Дорога до Орська І закривавились твої сліди по сніжних кучугурах. Скільки ока – все далина: порожня і глибока. А ти – іди. А ти – іди. А – […]...
34. Герасим’юк Василь – Влітку, наприкінці 80-х Мабуть, сам небесний Ілько на своїй колісниці поскликав їх на храм, і вони поз’їжджались на свято Іллі у храмову неділю, блаженні, жебраки, каліки. Юродиві пішли […]...
35. Василь Стус – День величався і пишався День величався і пишався. Ми ж, двоє піших пішаниць, упали в небо горілиць, а світ, немов горіх, розпався. I вже ні неба, ні землі – […]...
36. Герасим’юк Василь – Восени, наприкінці 40-х І в церкві недобре, навіть на сповіді (випитує піп: “Кого вбив?”, пастир). І в тебе недобре, навіть тоді, коли залишаємося удвох. Не можу тебе обняти, […]...
37. Герасим’юк Василь – Коса Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін. Ти народжений жінкою в муках, ти син нерозумний, що падав і падав”. І було мені так: […]...
38. Герасим’юк Василь – Прадід Космач іноді видається мені древнішим від Києва… А в якому столітті загублене його заплічне мале село, де з прадіда всі з усіма родичі? Прадіда знають, […]...
39. Герасим’юк Василь – Ця осінь, Боже, також золота Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і голо… Земля ця восени вві […]...
40. Герасим’юк Василь – Бурелім на Провідну неділю 1989-го Вітри звіялись високо на горі – клин косарів обвівали. Вітер з долу вирвав кілька голосів і приніс на мій схил гори, життя. Я не впізнав […]...