Пітьма безпам’ятства, чума…
Землею стане прах.
Нас поховали недарма
у чистих сорочках.
І хто ми є, і хто є ми…
Одне хоч знаєш – де,
багаттям вихоплений з тьми,
вогнем, що в землю йде.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Герасим’юк Василь – Бурелім на Провідну неділю 1989-го Вітри звіялись високо на горі – клин косарів обвівали. Вітер з долу вирвав кілька голосів і приніс на мій схил гори, життя. Я не впізнав […]...
- Герасим’юк Василь – Я вірші пишу Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки вбиті й потяті. Доки сидять, […]...
- Герасим’юк Василь – Братові Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку? Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? Кого там він має купати […]...
- Василь Стус – Коли на землю спадає тиша Коли на землю спадає тиша, коли приморські кручі затушовує ніч глуха, Коли близ берега тільки світло берегового крейсера та жовчні очі чужих безсонь – одне […]...
- Юрій Федькович – Русь По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, […]...
- Герасим’юк Василь – Це фото він Це фото * він вибрав за день чи за два до… І потім – У траурній рамці, під склом, під серпневим дощем… Котрого Івана покличуть […]...
- Василь Стус – Присмеркові сутінки опали Присмеркові сутінки опали, сонну землю й душу оплели. Самоти згорьовані хорали геть мені дорогу замели. І куди не йду, куди не прагну – смерк сосновий […]...
- Кацай Олексій – Квітка Хоч всеньку ніч краплинки зорепаду шукай, та їх не знайдеш ти ніде, бо тільки-но зоря на землю пада, вона відразу квіткою стає. Горить її проміння […]...
- Броніслав Грищук – Вже стільки років Вже стільки років не діждуся рання! Пітьма, пітьма, і сон тікає пріч. Одної ночі ти сказала: “На добраніч!” й від тої ночі не минає ніч…...
- Герасим’юк Василь – Змалку вдихнув Змалку вдихнув те, що вдихнув, решту – із книжки, Пишуть, що ми – люди із тьми, браття-опришки. Пишуть: не знав. Пишуть: продав. Пишуть: заспався. Недослужив. […]...
- Вірш Василя Симоненка – Дід умер От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. Він тепер вже не встане і ранком не піде із косою під гору круту. […]...
- Василь Стус – П’ючи біду, неначе оковиту П’ючи біду, неначе оковиту, я заховався, змовкнув і затих. Ні ворогів, ні друзів дорогих, ні сліз, ані клятьби, ані привіту, ані небес, ні сонця – […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?..” – Василь Симоненко Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше […]...
- Герасим’юк Василь – Із вірша Коли дорогу свою знаєш, тоді бездумно вдивляєшся у знайомі погрози вигадливих ранніх сутінків, Ніби на цвинтарі предків укотре перечитуєш зітерті написи, вже майже не вірячи, […]...
- Герасим’юк Василь – Дидактичний етюд II Все-таки непросто зрубати високу і горду смереку. То тільки так здається, бо легко її обняти. То вже й тобі так здається, Але все це не […]...
- Герасим’юк Василь – Коса Я сказав собі так: “Ти не зодчий цих стін. Ти народжений жінкою в муках, ти син нерозумний, що падав і падав”. І було мені так: […]...
- Герасим’юк Василь – Маріє МАРІЄ, за мертвими виють пси. Так виють, ніби за тими, що вмерли у всі часи, й між ними – ми. Не за ними. На сивому […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Дві пташки в клітці “Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? Хіба ж ти трясці захотів? Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,- Всього ти […]...
- Павло Мовчан – Бетон На попелище власних літ і на спустошене дворище щось надить… надить… Пам’ять, рід? Чи здичавіле гробовище? Скрізь лобода та кропива, якась чужа трава – в […]...
- Герасим’юк Василь – Приснилися вірші 81-го Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні віршів і рядків. Та забулися навіть місяці, […]...
- Василь Стус – Над осiннiм озером Цей став повiсплений, осiннiй чорний став, як антрацит видiнь i кремiнь крику, виблискує Люципера очима. П’янке бездоння лащиться до нiг. Криваво рветься з нього вороння […]...
- Василь Стус – У тридцять лiт ти тiльки народився У тридцять лiт ти тiльки народився, аби збагнути: мертвий ти єси у мертвiм свiтi. I нема нiкого окруж. Ти тiльки сам. I – мрець єси. […]...
- Василь Стус – Синові (переклад) Редьярд Кіплінг – Синові (в перекладі Василя Стуса) Коли ти бережеш залізний спокій всупір загальній паніці й клятьбі, коли наперекір хулі жорстокій між невірів ти […]...
- Герасим’юк Василь – Художник Чому не намалюєш дарабу останню? – прошуміла під хатою Черемошем вісімдесятого. Чому не намалюєш останні праліси? – ти знав їх. Ти знаєш: Ніколи полотно не […]...
- Герасим’юк Василь – Досвітні душі Ще б кілька слів, хоча би зо два, і все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, як лодва, стара, сліпа залежність […]...
- Герасим’юк Василь – Не відав, ні, той вершник, хто і нащо Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На пагорбах білила полотно. Я знаю: […]...
- Роман Купчинський – Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю тишу благовісну, Як ліс мовчить і молиться […]...
- Герасим’юк Василь – Сімейна хроніка. Початок Хіба не вигідно дві давні гуцульські родини (трохи в неповному складі) поселити на одних двоповерхових нарах у бараці в Караганді? – холодна зима сорок сьомого […]...
- Павло Мовчан – “За цим Дніпром – є ще Дніпро…” За цим Дніпром – є ще Дніпро… За обрієм – моря в три води, а за народом – є народ, а за народами – народи… […]...
- Василь Стус – Сидимо біля погаслого вогнища Сидимо біля погаслого вогнища, перетрушуємо в долонях попіл, розтираємо витухлі геть вуглини: а що як зажевріє раптом жар? Тут темно і темно там і ще […]...
- Герасим’юк Василь – Стараєшся для них Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі ранимі. І найрідніші в рідній […]...
- Василь Стус – Вік би не бачити й не чуть Вік би не бачити й не чуть про тебе, скрипко чорна, а вірші йдуть, і йдуть, і йдуть, неначе кров із горла, і пахнуть рутою, […]...
- Герасим’юк Василь – Сьогодні із трьох спроб Сьогодні із трьох спроб два рази назву Василя Стефаника. Мені здається, що подібне щось відбувалося і з тобою, бо То не куля тебе вбила, то […]...
- Герасим’юк Василь – Переписую знову чомусь Переписую знову чомусь куці ролі забутої драми, і повірить, як завше, боюсь в те, чого і не буде між нами, в те, чого на землі […]...
- Герасим’юк Василь – Білими волічками Білими волічками ноги твої обів’ю, чорними волічками волосся твоє зав’ю, червоними волічками обів’ю твій стан, а зелені покладу на брови, а сині покладу на вії, […]...
- Дмитро Павличко – “Зеленим вогнем береза…” Зеленим вогнем береза, Як свічка, в полі горить. Ні вітер, ні блискавок леза Не можуть її погасить. Коли сумовитим дзвоном Осіння блакить загуде, Те полум’я […]...
- Герасим’юк Василь – Кілька хвилин першої світової “То не змія, то черв. Тут багато такої нехарі. А гадину зараз ви уздрите”, – сказав брусиловцям сліпий і засвистів. Ще не чули вояки такого […]...
- Вірш Тараса Шевченка – Молитва Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли. Робочим головам, рукам На сій окраденій землі Свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій […]...
- Володимир Сосюра – Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі або в задуманих садах, коли од щастя мимоволі сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, вітер лине, немов дитинства дальні […]...
- Герасим’юк Василь – Є стіни, стеля Є стіни, стеля. Вже заходь до хати. Нема підлоги – вигадать не зміг. А на стіні припала божа мати до ніг месії. До пробитих ніг. […]...