Я в пазуху зайду тайком,
Неначе злодій до комори.
Там пахнуть груди молоком,
Мов травами гуцульські гори.
Нічого більше там нема,
Лиш хрестик золотий – між ними,
І запах, що мене з ума
Збиває тайнами хмільними.
Я не вкраду того хреста,
Бо золота мені не треба.
Я тільки притулю уста
До тих висот, немов до неба.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Дмитро Павличко – “Що я для тебе маю?…” Що я для тебе маю? Серце! Руки! Уста! Так, моя сумноока, Так, моя золота. Руками тебе обгорну, Поцілунками обів’ю, А серце! А в серце своє […]...
- Вірш Олександра Олеся – “О принесіть як не надію…” О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію… Хоч кухоль з рідною водою!.. Я […]...
- Дмитро Павличко – “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” Хочу тебе цілувати. Рятунок Є в поцілунках від смерті. Бери Келех негайно, бо звітріє трунок – Більше на нього не буде пори. Це невагомість. Легкі […]...
- Дмитро Павличко – “Стерня, наче сніг, біліла…” Стерня, наче сніг, біліла В сяйві молодика. Нечутна, мов переболіла, Текла біля нас ріка. Зоря, вклоняючись небу, Падала в комиші. Земля відчувала потребу Лягати під […]...
- Дмитро Павличко – “В землі, мов клубень бараболі…” В землі, мов клубень бараболі, Росте моя снага крута, А ти летиш в прозорій льолі, Неначе птиця золота. І стать моя стримить, мов колос, Мов […]...
- Дмитро Павличко – “Надходить золота хвилина…” Надходить золота хвилина, Як шелестить в руках мені Твоя одежа – шумелина На вже достиглім качані. Моя рука вже затремтіла, Бо мріяла вона давно Пучкам […]...
- Дмитро Павличко – Збуди Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній Боже, не вкладеш перста, Не […]...
- Дмитро Павличко – Толерантні вуха Бомба розірвалась в Атланті! Кров стоїть в розбитім діаманті, Цілий світ клекоче! Білий Дім Тяжко тужить. Рятувать ходім, Та при тім не згадуймо Бамута, Ні […]...
- Дмитро Павличко – Син Там, де Лаври золота кантата Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого солдата На могилі, наче тінь, стоїть. Б’є вогонь з-під сивого граніту, Полум’я кипить, мов […]...
- Дмитро Павличко – “Як би я знав, де ти живеш…” Як би я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж, І входиш в мрію снів прозору. Я там […]...
- Дмитро Павличко – “Ми цілувались на морозі…” Ми цілувались на морозі У різдвяну блакитну ніч. До сіна в польовому стозі Ішла сарна з гірських узбіч. Ішла високонога, чала, Із карим поглядом сарна. […]...
- Дмитро Павличко – “Над нашим вітом і під нашим світом…” Над нашим вітом і під нашим світом Є ще світи великі і малі. Туди ми долітаєм тільки світлом І музикою темної хемлі. Туди мене хтось […]...
- Дмитро Павличко – “Як почну сповідатися…” Як почну сповідатися На руки твої єдвабні, Не матимеш з того радості, Легкої, мов пух кульбаби. Буде важко тобі дослухати, Дочекатись нової години: Слова мої, […]...
- Дмитро Павличко – “При стрічі мене поклич…” При стрічі мене поклич, Посміхнися бодай. Або відвернись і, як ніч, Голосно заридай. Так, щоб тремтіли зірки, Плачучи в небесах. Так, щоб носив я віки […]...
- Дмитро Павличко – “Я згадую тебе, хоч ти – переді мною…” Я згадую тебе, хоч ти – переді мною. Я збуджую в собі неткнутий сивиною Дівочий образ твій – вставай, моя душе, І світло засвіти, і […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вбогими були й жили в печалі…” V Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті […]...
- Дмитро Павличко – “Сріблиться дощ в тоненькому тумані…” Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його бличкучій грані Тече і душу сповнює мені. Зустрінь мене. Я повен […]...
- Дмитро Павличко – “Не пригадуй, що було! Не треба…” Не пригадуй, що було! Не треба Дотикатись до заглухлих ран. Вже душа не б’ється в креші неба, Як розбитий громом океан. Благодать зійшла на темні […]...
- Дмитро Павличко – “Ніч була ясна, я стежками біг…” Ніч була ясна, я стежками біг. Стопи опікав кам’яний моріг. Линула зоря на круті плаї, Як метелика, я впіймав її. Під вікном твоїм я відкрив […]...
- Дмитро Павличко – “Обніми мене руками…” Обніми мене руками, Пригорни мене крильми, Вкрий цілунками-листками, У свій сон мене візьми. Спи спокійно до світання, Не тривожся, не будись, Щоб тривало в сні […]...
- Дмитро Павличко – Звільнення заручників Тисячу танків гримить надовкола, Жерла ригають в обличчя села. В смертному полум’ї церква і школа, Бібліотека, мечеть гострочола, Хата й стодола, корова й бджола. Тільки […]...
- Дмитро Павличко – На могилі Овлура Дудаєва Опівночі Овлур свиснув за рікою. Слово про полк Ігорів Плаче Україна, За Овлуром плаче, Руки до неба простягає, Вбивцю кляне-проклинає, Землю чеченську слізьми поливає, До […]...
- Дмитро Павличко – “Так, ти одна, моя любове…” Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене щодня Інакшим, іншим, ніби з дна Душі кремнистої моєї Виборсуєш нові камеї З моїм […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом…” Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й […]...
- Дмитро Павличко – “В тобі одній люблю я безліч…” В тобі одній люблю я безліч Жінок, дівчаток і бабусь. Числа твоїх облич і масок Я, наче космосу, боюсь. Боюсь одкинути завісу Над безміром твого […]...
- Дмитро Павличко – Чечня Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо заброд Зустрічає чеченець в бою. Двоголовий орел в два дзьоби П’є чеченську […]...
- Дмитро Павличко – “Живу, як той гірський потік…” Живу, як той гірський потік, На спокій – ні хвилини. Іскрюсь від кременя в бігу, Туманюся від глини… Спадаю дзвінко з темних скель У плесо, […]...
- Дмитро Павличко – “Ти оживаєш у мені…” Ти оживаєш у мені як голос весни в деревині Я не можу тебе забути як не може забути дерево вкритися листям Коли ти відлітаєш я […]...
- Дмитро Павличко – “Я прилітав до тебе…” Я прилітав до тебе як бджола до черешні розквітлої я від сяйва й запаху крони твоєї знесилено падав я сліпнув од радості квітучого простору і […]...
- Дмитро Павличко – “Ти спиш, і на твоїм обличчі…” Ти спиш, і на твоїм обличчі Малюється печальний вираз… Яку ж біду, яке нещастя Ти бачиш поглядом заснулим? Можливо, знов перед тобою Палають українські ниви, […]...
- Дмитро Павличко – “Перегорів я й перетлів…” Перегорів я й перетлів, Як ті книжки Кумрана*, Та ще в мені багато слів Ти віднайдеш кохана. Ти з них легесенько здмухнеш Пісок і потеруху, […]...
- Дмитро Павличко – “Я пригорнувсь до тебе…” Я пригорнувсь до тебе Серцем і небесами, Плечима пагорбів рідних І доріг поясами. Я пригорнусь до тебе Мислею і землею, Темнотами чернозему І туманами глею. […]...
- Дмитро Павличко – “Молюся й думаю про людські біди…” IV Молюся й думаю про людські біди, Про сикооких згорблених бабусь, Рабинь колгоспних. Заховатись ніде Від поглядів скорботних. Не берусь Описувать на смітниках обіди Пенсіонерів […]...
- Дмитро Павличко – “Цього не видно з найвищої вежі…” Цього не видно з найвищої вежі, А тільки з окопу старого Чи з ями під гаражем Можна побачити, що небеса – Це тиша твоєї душі, […]...
- Дмитро Павличко – Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на […]...
- Дмитро Павличко – Овлур живий! Овлур живий! Не плачте, мамо. Веде він Ігорю коня. В майбутнє він іде так само, Як вся Джохарова рідня. Не вбили й не вб’ють ніколи […]...
- Дмитро Павличко – “На Лесбосі ніколи не була ти…” На Лесбосі ніколи не була ти, Де ж ти взялась, до чорта, отака, Із ніжними колінами теляти, Яке навік злякалося бика?! Повір мені, бик має […]...
- Дмитро Павличко – За нас За нас, оспалих і німих, За нас, навиклих до кормиг, За нас, розсварених нікчем, За нас, шматованих бичем, За нас, повсталих із труни, За нас, […]...
- Дмитро Павличко – “Буває така розмова…” Буває така розмова, Що ув’язнює, наче кліть. Темрява розумова, Як бескид, міцна стоїть. Буває таке мовчання Несподіване і страшне, Що тільки вибух ридання Від смерті […]...
- Дмитро Павличко – То внутрішня справа Росії Не сплять президенти щасливих країн, Ночами кричать, навіженці, Їх мучить хандра, надокучливий сплін – Під танками гинуть чеченці. Засніть же, добродії! То не біда – […]...