Дмитро Павличко – “В моїх повіках напівсонних…”

В моїх повіках напівсонних
Застигло сонце молоде.
Як бджолами покритий сонях,
Воно так міниться й гуде.

Між сновидінням і явою,
В моїй сльозі стоїш і ти,
І над твоєю головою
Палають соняшні світи.



Дмитро Павличко – “В моїх повіках напівсонних…” вірш.