Смерть із Москви летить, Джохаре,
На поклик брата-холуя.
Вона як блискавка із хмари;
Ти ждав її. Вона твоя.
Тепер впади на рідне листя
І серце власне зупини;
Тепер з вогню ти маєш вийстя,
Як голос Бога з купини.
Тепер ти вже не ціль на горах
Для радіо-ракетних лез,
Ти – кров свята, що з гір суворих
Тече, як сонце із небес.
Тебе роздерти вже не може
Мутант – орел, дві голови,
Бо сховище твоє і ложе
У кожнім пагоні трави.
Ти – в кожнім погляді чеченки,
Що носить в животі дитя,
Майбутні Шамілі й Шевченки
Прийдуть на світ з твого життя.
Ти – кожне слово і зачаття,
Що зроджує новий Кавказ;
Ти – автоматів рукояття,
Що до відомсти кличуть нас.
Твою пілотку й портупею
Цілує Київ і Париж;
О мій чеченський Прометею,
Ти в серці людськості гориш.
Ти – Дух, що світові околи
Проймає, як зерна могуть,
Ти – Воля, що її ніколи
В Ічкерії не відберуть.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі вірші:
- Дмитро Павличко – “На мене дивиться вікно…” На мене дивиться вікно – Щось рідне в погляді сумному, Так ніби я забув давно Свій молодечий образ в ньому. Так довго я дививсь колись […]...
- Дмитро Павличко – Тримайся, Джохаре! Тримайся, Джохаре, хай знає Москва, Що воля не вмерла і правда жива; Став прахом Єрмолов, зотліє Грачов – Ніколи ж не стліє твоя корогов; Оглянься, […]...
- Дмитро Павличко – На руїні Палац Дудаєва – в руїні! Радій же, кам’яна Москво, Будуй палати і святині, Звеличуй імперське єство Своєї темної гордині І не соромся – в тій […]...
- Дмитро Павличко – Вердикт Назвати зрадником вітчизни Героя вольної Чечні За те, що він од московизни Рятує рідний край… – та ні, Таке не приверзеться в сні На дні […]...
- Дмитро Павличко – За нас За нас, оспалих і німих, За нас, навиклих до кормиг, За нас, розсварених нікчем, За нас, шматованих бичем, За нас, повсталих із труни, За нас, […]...
- Дмитро Павличко – То внутрішня справа Росії Не сплять президенти щасливих країн, Ночами кричать, навіженці, Їх мучить хандра, надокучливий сплін – Під танками гинуть чеченці. Засніть же, добродії! То не біда – […]...
- Дмитро Павличко – Джохар Дудаєв Він народився у вагоні, В тюремнім темнім ешелоні, Що віз народ його в Сибір. Йому на маминому лоні Слізьми вмивали душу й зір. Колеса в […]...
- Дмитро Павличко – На безголов’я Москва – тепер коричнево-червона, І споконвік така вона, як є, За голову Джохара півмільйона Американських доларів дає! Це новина! Це ринок! Добра плата! І добра […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вбогими були й жили в печалі…” V Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті […]...
- Дмитро Павличко – Імперія З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі – темні дірки в голові. З домовини підводиться постать […]...
- Дмитро Павличко – “Біжить під зливою лошиця…” Біжить під зливою лошиця, Крізь темні хащі – напролом; Дощ прогинається, ятриться Крильми над золотим хребтом. Вона, мов блискавка червона, Летить крізь памороку віт. Вода […]...
- Дмитро Павличко – “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась проть прозора і нага, Біліла […]...
- Дмитро Павличко – “Нема, нема… І раптом: з’ява!…” Нема, нема… І раптом: з’ява! Дівчатко миле, ще дитя, Стоїть і дивиться на мене Із досвітку мого життя. Тієї дівчинки на світі Немає вже, а […]...
- Дмитро Павличко – “А що в Москві? Панують знову білі…” II А що в Москві? Панують знову білі, Об’єднані з червоними тайком, Бо їх державницькі, найвищі цілі Утверджував насправді лиш обком; Найкращий імператор Джугашвілі Умивсь […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом…” Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й […]...
- Дмитро Павличко – “Згадав я Чигирин. Моя печале…” VI Згадав я Чигирин. Моя печале, Ти народилась там і там зросла; Ти заглядала, ніби сонце чале, Богданові у вікна. Як бджола, Сідала на розквіття […]...
- Дмитро Павличко – “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні манівці, Яблуневий цвіт – зола […]...
- Дмитро Павличко – “Надходить золота хвилина…” Надходить золота хвилина, Як шелестить в руках мені Твоя одежа – шумелина На вже достиглім качані. Моя рука вже затремтіла, Бо мріяла вона давно Пучкам […]...
- Дмитро Павличко – “Дівочих непорочних ліній…” Дівочих непорочних ліній Довершеність – літак і лук. Вона прийшла у день осінній, Вся повна чародійних мук. На грудях, на стрункому лоні Одежу тихо розпина. […]...
- Дмитро Павличко – Вулиця Джохара Дудаєва у Львові Зайди в цю вуличку, зайди І поклонися низько. Це так далеко від біди, Та ні – це дуже близько. Не чути гуркоту гармат, Що б’ють […]...
- Дмитро Павличко – “Якби могла прийти до мене цеї миті…” Якби могла прийти до мене цеї миті Та дівчинка моя, що в сяєві блакиті Приходила колись, весела, як струмок, І вся вливалася в ріку моїх […]...
- Дмитро Павличко – Збуди Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній Боже, не вкладеш перста, Не […]...
- Дмитро Павличко – “Біла черешня в небі…” Біла черешня в небі Над селом проплива, Ніби заснулий лебідь, Під крилом – голова. Дівчина жде на мене, Де бринять ячмені, Веселим брилем ромену Махає […]...
- Дмитро Павличко – “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних тремкотінь. Тебе не бачив я, […]...
- Дмитро Павличко – “За вивіркою золотою…” За вивіркою золотою Я біг вершинами смерік, Провалювавсь у темну хвою, Як у вогонь, що серце пік. Я обдирався об ялиці, Та знову біг через […]...
- Дмитро Павличко – “Ми цілувались на морозі…” Ми цілувались на морозі У різдвяну блакитну ніч. До сіна в польовому стозі Ішла сарна з гірських узбіч. Ішла високонога, чала, Із карим поглядом сарна. […]...
- Дмитро Павличко – “Спідниця, втята на півслові…” Спідниця, втята на півслові, Неначе тятива туга, І ліфчика дзвінки шовкові, Де схована грудей жага, І погляд, що шукає цілі, Брат ятагана й батога, І […]...
- Дмитро Павличко – “Наша любов…” Наша любов як літак здатна нести тягарі величезні ніжно передані їй на землі тільки не здатна дотик чужого крила витерпіти в польоті незаймана незалежна висока […]...
- Дмитро Павличко – “Я згадую тебе, хоч ти – переді мною…” Я згадую тебе, хоч ти – переді мною. Я збуджую в собі неткнутий сивиною Дівочий образ твій – вставай, моя душе, І світло засвіти, і […]...
- Дмитро Павличко – “Ще днів моїх багато за горою…” Ще днів моїх багато за горою, За зорями в небесній глибині. Все, що було, згубилось уві сні, Лиш те, що буде, володіє мною. Опалене жагою […]...
- Дмитро Павличко – “Я відчуваю над твоїм чолом…” Я відчуваю над твоїм чолом Прозорої матерії наявність, Я знаю, то незримий ореол Показує, що ти – осердя світла. Ти – світлоносиця, а я – […]...
- Дмитро Павличко – “На Лесбосі ніколи не була ти…” На Лесбосі ніколи не була ти, Де ж ти взялась, до чорта, отака, Із ніжними колінами теляти, Яке навік злякалося бика?! Повір мені, бик має […]...
- Дмитро Павличко – На олімпійськім стадіоні На олімпійськім стадіоні Всі. Ні не всі! Чечні нема, Вона при броні в обороні Свободи, бореться сама, Волає цілий світ кричма І задихається при сконі, […]...
- Дмитро Павличко – “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, наче звір, І поглядом ловив […]...
- Дмитро Павличко – На могилі Овлура Дудаєва Опівночі Овлур свиснув за рікою. Слово про полк Ігорів Плаче Україна, За Овлуром плаче, Руки до неба простягає, Вбивцю кляне-проклинає, Землю чеченську слізьми поливає, До […]...
- Дмитро Павличко – “Не бійся сивини моєї…” Не бійся сивини моєї – Вона тебе не забруднить – Ця біла, наче цвіт лілеї, Ця, наче небо, синя нить. В ній голова моя зігріта, […]...
- Микола Руденко – Поезія – не жарт Поезія – не жарт… Вона – Це теж космічна битва. Вона і мати, і жона, Присяга і молитва… Є тіло, розум і душа – І […]...
- Дмитро Павличко – “Я вам прощаю все, брати-москвини…” III Я вам прощаю все, брати-москвини, Воркуючі двоглаві яструби, Та як побачу я хахлацькі спини, Що перед вами гнуться без ганьби, Не можу дарувати вам […]...
- Дмитро Павличко – Син Там, де Лаври золота кантата Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого солдата На могилі, наче тінь, стоїть. Б’є вогонь з-під сивого граніту, Полум’я кипить, мов […]...
- Дмитро Павличко – Чечня Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо заброд Зустрічає чеченець в бою. Двоголовий орел в два дзьоби П’є чеченську […]...