Коли до тебе прилечу,
Засяє в сонці все навкруг,
Як після теплого дощу
В росі важкій зелений луг.
Ти руку покладеш мені
На очі, сповнені провин,
І риси матері ясні
Побачу я крізь пальців плин.
Дитинство й ти. Це наче все.
Далеко так. Близенько так.
Мене до тебе принесе
З паперу зроблений літак.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі вірші:
- Дмитро Павличко – “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні манівці, Яблуневий цвіт – зола […]...
- Дмитро Павличко – “Коли на кримському базарі…” Коли на кримському базарі Тебе запродали в гарем, Ти виплакала очі карі, І в світ пішла з поводирем. Воліла нипати сліпою І жебрати біля церков, […]...
- Дмитро Павличко – “Я пригорнувсь до тебе…” Я пригорнувсь до тебе Серцем і небесами, Плечима пагорбів рідних І доріг поясами. Я пригорнусь до тебе Мислею і землею, Темнотами чернозему І туманами глею. […]...
- Дмитро Павличко – “Що я для тебе маю?…” Що я для тебе маю? Серце! Руки! Уста! Так, моя сумноока, Так, моя золота. Руками тебе обгорну, Поцілунками обів’ю, А серце! А в серце своє […]...
- Дмитро Павличко – “Напав я на тебе раптом…” Напав я на тебе раптом На стежці посеред степу, Нахлинув, як дощ краплистий, Як виливень буревійний, Липневий джигун-музика, Просяяний блискавками, Співаючий дощ любові. Ти кинулася […]...
- Дмитро Павличко – “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві, І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло було безхмарне, Як свічки лик […]...
- Дмитро Павличко – “Був день, коли ніхто не плаче…” Був день, коли ніхто не плаче, Був ясний день, як немовля. Та я здригнувся так, неначе Твоє ридання вчув здаля. Я знаю – ти не […]...
- Дмитро Павличко – “Я бачив тебе сьогодні…” Я бачив тебе сьогодні Між дівчатками з п’ятого класу. Ти така ж, як вони: Тонесенька стебелина, Навколо якої скакалка Гуде, мов пропелер. Я бачив тебе […]...
- Дмитро Павличко – “Я згадую тебе, хоч ти – переді мною…” Я згадую тебе, хоч ти – переді мною. Я збуджую в собі неткнутий сивиною Дівочий образ твій – вставай, моя душе, І світло засвіти, і […]...
- Дмитро Павличко – “Де ждав я тебе, як свята…” Де ждав я тебе, як свята Натруджений жде чоловік, Там птахи, дерева й звірята Закохані в тебе навік. Де запах твого волосся Розквітнув, як синій […]...
- Дмитро Павличко – “Я прилітав до тебе…” Я прилітав до тебе як бджола до черешні розквітлої я від сяйва й запаху крони твоєї знесилено падав я сліпнув од радості квітучого простору і […]...
- Дмитро Павличко – “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” Хочу тебе цілувати. Рятунок Є в поцілунках від смерті. Бери Келех негайно, бо звітріє трунок – Більше на нього не буде пори. Це невагомість. Легкі […]...
- Дмитро Павличко – “Не раз мені здається…” Не раз мені здається, що я прожив тисячу років. Заглядаючи в криницю свого життя, я не бачу маленького дзеркальця води, так далеко воно від моїх […]...
- Дмитро Павличко – “Коли мені не допоможуть вірші…” Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі. Тоді прийди, кохана, кроком […]...
- Дмитро Павличко – “Як я помру, до мене не підходь…” Як я помру, до мене не підходь, І рук своїх ти не клади на мене, Бо дотик твій відчує моя плоть, І серце стрепенеться вже […]...
- Дмитро Павличко – “Твої груди, наче свічі…” Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні – Пальців сто – не […]...
- Дмитро Павличко – “Не бійся сивини моєї…” Не бійся сивини моєї – Вона тебе не забруднить – Ця біла, наче цвіт лілеї, Ця, наче небо, синя нить. В ній голова моя зігріта, […]...
- Дмитро Павличко – “Так, ти одна, моя любове…” Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене щодня Інакшим, іншим, ніби з дна Душі кремнистої моєї Виборсуєш нові камеї З моїм […]...
- Дмитро Павличко – “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась проть прозора і нага, Біліла […]...
- Дмитро Павличко – “На перших мітингах і вічах…” На перших мітингах і вічах, Коли вставали ми з могил, Була ти в тлумах чоловічих Без ореола і без крил. Та я любив тебе зчорнілу, […]...
- Дмитро Павличко – “Ти пахнеш, як листя весняне…” Ти пахнеш, як листя весняне, Як дитинство моє полотняне, Як тепла малинова стежка, Як мамина срібна сережка. Ти пахнеш, як пломінь живиці, Як біленький дзвінок […]...
- Вірш Миколи Руденка – Від тебе, дитинство Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! Є щось недитяче в дитячій […]...
- Дмитро Павличко – Бранка Бідна Європо, на небо поглянь – В небі розсипалась кров, наче грань; Битва за волю відбилась вгорі; Зорі ридають, немов матері. Тяжко висить над тобою […]...
- Дмитро Павличко – “Найліпше любитись в надрання…” Найліпше любитись в надрання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть. Як я до грудей твоїх злину, Торкнувшись […]...
- Дмитро Павличко – “Я відчуваю над твоїм чолом…” Я відчуваю над твоїм чолом Прозорої матерії наявність, Я знаю, то незримий ореол Показує, що ти – осердя світла. Ти – світлоносиця, а я – […]...
- Дмитро Павличко – “На цій землі жили ми споконвік…” На цій землі жили ми споконвік, Лише обличчя змінювали трохи. (Так змінює своє русло потік, Але вода клекоче крізь епохи Одна і та ж!) Одна […]...
- Дмитро Павличко – Чечня Знов Москва розпинає народ, Що повстав за державу свою, Знов закутих в залізо заброд Зустрічає чеченець в бою. Двоголовий орел в два дзьоби П’є чеченську […]...
- Дмитро Павличко – “Були ми в натовні. Не знаю, як це сталось…” Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось, Що люди роз’єднали нас. Тебе за руку Тримав я міцно, та лиця твого не бачив. Почувши […]...
- Дмитро Павличко – “На мене дивиться вікно…” На мене дивиться вікно – Щось рідне в погляді сумному, Так ніби я забув давно Свій молодечий образ в ньому. Так довго я дививсь колись […]...
- Дмитро Павличко – Із Чечні приходять домовини Із Чечні приходять домовини – Діти України, як вуглини, Вгорнуті в російську корогву. Плачте, матері, й копайте ями, І хрести поставте над синами, Що пішли […]...
- Дмитро Павличко – “Не знаю, хто мене зробив орлом…” Не знаю, хто мене зробив орлом, Хто кігті дав і дзьоб тяжкий, мов лом, Хто наказав летіти в темну хлань, В безодню, повну стогону й […]...
- Дмитро Павличко – “Радуйся, дівчино, разом зі мною…” Радуйся, дівчино, разом зі мною Сонцем і ясною голубизною, Ласкою леготу, листям на кленах, Білою стежкою в травах зелених. Радуйся, дівчино, болем кохання, Смутком ціловання […]...
- Дмитро Павличко – “Як би я знав, де ти живеш…” Як би я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж, І входиш в мрію снів прозору. Я там […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вбогими були й жили в печалі…” V Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті […]...
- Дмитро Павличко – “Ти оживаєш у мені…” Ти оживаєш у мені як голос весни в деревині Я не можу тебе забути як не може забути дерево вкритися листям Коли ти відлітаєш я […]...
- Дмитро Загул – “Коли на долоню наклоню чоло…” Коли на долоню наклоню чоло, То все привиджається рідне село. І стежечка кожда і кождий куточок, Хатинка старенька і темний садочок, Де серце, не знаючи […]...
- Дмитро Павличко – “Між персами твоїми – жолобок…” Між персами твоїми – жолобок, Задолина життя і пропадання, Туди, немов нитки в один клубок, Збігаються мої думки й жадання. Там погляд мій свої стежки […]...
- Дмитро Павличко – “Десь далеко в полі, біля стежки…” Десь далеко в полі, біля стежки, Кароокий соняшник стоїть. Там згубила ти свої сережки На землі розпеченій, як мідь. Там шукали ми твоєї згуби Ночами […]...
- Вірш Івана Франка – Я не тебе люблю, о ні Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що, мов дзвінок, Мою бентежить душу, […]...
- Дмитро Павличко – “Зеленим вогнем береза…” Зеленим вогнем береза, Як свічка, в полі горить. Ні вітер, ні блискавок леза Не можуть її погасить. Коли сумовитим дзвоном Осіння блакить загуде, Те полум’я […]...