Броніслав Грищук – На цвинтарі

Сколихнув темні шпали
“Братіслава-Москва”…
Й тільки листя опале,
тільки зжовкла трава.

Тут – розорані схили,
вороння на ріллі.
Там – промерзлі могили
в потойбічній імлі.

Самота безутішна
і розпука така,
мов у зранених віршах
Павла Гірника.

І нема уже літа,
і надії нема,
тільки туга над світом,
тільки тиша німа,

Тільки шепіт провинний
відліта до небес
та вмерзає в сльозину
обвуглений хрест.



Броніслав Грищук – На цвинтарі вірш.